В Україні та Європі стрімко зростає занепокоєння тим, як адміністрація Дональда Трампа веде мирні переговори з Росією. Головна причина — союзники дедалі частіше бачать, що Сполучені Штати проводять окремі перемовини з Кремлем, ігноруючи інтереси Європи і фактично обмежуючи доступ Києва до інформації про ці домовленості. Про це пише французьке видання Le Monde.
Європейці були особливо шоковані після заяв радника Кремля Кирила Дмитрієва. Він розповів, що "мирний план", обговорений між американською і російською сторонами, складався з 27 пунктів — майже стільки ж, скільки у вихідному документі, який повністю влаштовував Москву. Це породило враження, що результати переговорів у Женеві 23 листопада, де Україна, європейці й американці намагалися привести план у відповідність до міжнародного права, просто проігнорували.
За словами українського джерела, американський варіант містив пункти, які Київ навіть не хотів обговорювати й просив вилучити. Утім США не лише обговорили їх із росіянами, а й зажадали від України максимальної тиші.
«Вони не можуть нічого говорити чи ділитися з нами», — зізнав європейський дипломат. Це створило відчуття, ніби Вашингтон веде свою гру й не хоче, щоб за цим спостерігали європейські партнери.
Обурення посилилося після ще одного жесту. 4 грудня посланці Трампа — Стив Уїткофф та Джаред Кушнер — мали приїхати до Бельгії, щоб зустрітися з представниками Європи і президентом Володимиром Зеленським. Проте вони несподівано змінили плани й запросили українську делегацію… до Флориди. Європейців це відверто принизило.
«Для Трампа європейці — як гватемальці, він не має до них жодної поваги», — заявив журналістам колишній посол Франції у США Жерар Аро.
Ще один тривожний сигнал — різке зменшення американського тиску на Москву. 3 грудня Трамп звинуватив Зеленського в тому, що той нібито «мав домовитися з Росією ще в лютому». А вже наступного дня США оголосили про часткове призупинення санкцій проти російського нафтового гіганта «ЛУКОЙЛ» — менш ніж через два тижні після їхнього запровадження. Це рішення суттєво знижує фінансовий тиск на Кремль.
Європу особливо насторожила й публікація Der Spiegel, у якій з’явилася стенограма розмови Мерца, Макрона та інших європейських лідерів із Зеленським. Там нібито звучали слова про те, що США можуть «здати Україну щодо територій». Париж поспіхом все заперечив, але жоден із лідерів не наважився зробити це особисто.
Попередження пролунали навіть від ключових гравців Півночі. Президент Фінляндії Александер Стубб заявив: «Не можна залишати українців і Володимира сам на сам з цими хлопцями». Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтримав його й зауважив, що США «грають» з Європою та Україною.
Попри зростаючу тривогу, Європа не може різко розвернутися від США. Її оборона все ще надзвичайно залежна від американської підтримки. «Трамп створив атмосферу страху. Лякає не потуга Америки, а те, як він може її використати», — пояснив експерт із геополітики Мішель Дюкло.
Та все ж у Європи є важелі впливу. Країни ЄС можуть натиснути фінансово та політично, щоб змусити США відновити жорсткий підхід до Росії. Зокрема, Європа може конфіскувати російські активи на суму близько 210 мільярдів євро — цього достатньо, щоб фінансувати щонайменше два роки допомоги Україні. Але юридичні перешкоди та небажання Бельгії гальмують процес.
Поки США не визнають, що Росія блокує будь-який мирний процес, Європі доведеться балансувати між страхом втратити союзника і потребою не дати Кремлю використати ситуацію собі на користь.
Нагадаємо, головний камінь спотикання в поточних переговорах — зовсім не умови припинення вогню, а швидкість, з якою потрібно приймати мирну угоду, вважає Віталій Портников.