Орешник

Інформаційна кампанія навколо можливого удару російською балістичною ракетою «Орєшнік» є нічим іншим, як елементом психологічного тиску напередодні та під час дипломатичних зустрічей.

У коментарі УНІАН авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначив, що сплеск обговорень цієї теми в середині лютого 2026 року безпосередньо корелює з графіком мирних переговорів у Женеві. За його словами, Москві необхідно «піднімати хвилю», щоб створити гнітючу атмосферу для української сторони та міжнародних посередників.

«Коли у нас починаються переговори в Женеві? Все просто. Треба ж про щось говорити, треба піднімати хвилю», — підкреслив експерт.

Механізм створення такої «загрози» досить простий і спирається на роботу технічних засобів розвідки. Криволап пояснив, що радіотехнічна розвідка Сил оборони України фіксує певні дії на території РФ: специфічні радіоперехоплення, ввімкнення та вимкнення систем на полігонах, переміщення техніки.

Ці дані реєструються як збільшення активності, після чого в інформаційне поле вкидається конкретний тригер — слово «Орєшнік». Таким чином, звичайні технічні маніпуляції перетворюються на потужний засіб пропаганди, покликаний дестабілізувати ситуацію всередині України.

Експерт також нагадав, що в січні Сили оборони України вже завдали успішного удару по полігону «Капустін Яр», що мало б охолодити запал агресора.

Однак Кремль продовжує використовувати «російські пропагандистські штучки», роблячи ставку на страх. «Вона (розвідка — прим. ред.) фіксує, каже, що є збільшення активності: активність збільшили — будуть запускати «Орєшнік». Використовують слово «Орєшнік», — пояснив Криволап логіку нагнітання паніки.

Зрештою, головною метою подібних вкидань є спроба зробити українську делегацію більш поступливою, а населення — схильним до миру на будь-яких умовах. Криволап переконаний, що це типовий інструмент російського шантажу, який активізується щоразу, коли дипломатія виходить на важливі рубежі. Реальна військова доцільність такого удару залишається сумнівною, тоді як психологічний ефект від однієї згадки про «чудо-зброю» Кремль намагається використовувати на максимум саме за столом переговорів.