Сполучені Штати витратили більшу частину свого арсеналу крилатих ракет-невидимок JASSM-ER під час військової операції в Ірані.
Згідно з даними Bloomberg, що посилається на обізнані джерела, американське командування вже використало близько двох третин від загального обсягу наявних запасів цих ракет. Вартість кожної одиниці становить 1,5 мільйона доларів, однак головною проблемою стали не гроші, а фізична відсутність озброєння на складах.
Наприкінці березня було видано наказ про перекидання ракет з тихоокеанських баз та об’єктів на території США на об’єкти Центрального командування та британську авіабазу Фейрфорд. Після виконання цих переміщень у розпорядженні США залишиться всього близько 425 справних ракет JASSM-ER. Для порівняння, до початку активних бойових дій арсенал налічував 2300 одиниць. Кількості, що залишилася, вистачить лише для забезпечення одного масованого вильоту групи з 17 бомбардувальників B-1B.
Інтенсивність використання авіації у перший місяць війни виявилася безпрецедентною: було випущено понад 1000 ракет. JASSM-ER є ключовим елементом стратегії США, оскільки дальність польоту понад 960 кілометрів дозволяє завдавати ударів по захищених об’єктах у глибині Ірану без входження літаків у зону дії ворожої ППО. Тепер же основним викликом для Пентагону стає критична нестача часу на поповнення запасів.
Можливості оборонного сектору обмежені виробничими потужностями компанії Lockheed Martin, яка здатна випускати максимум 860 ракет на рік. З огляду на те, що за місяць війни було витрачено понад тисячу одиниць, на повне відновлення арсеналу знадобляться роки. Ця ситуація створює ризики для загальної обороноздатності США та обмежує можливості Вашингтона щодо підтримки потенційних бойових дій в інших регіонах, зокрема, у конфлікті з Китаєм.
Проблема дефіциту озброєння виявилася системною і торкнулася не лише високоточних крилатих ракет. У ході поточної операції США та Ізраїлю країни Перської затоки також практично повністю вичерпали свої запаси зенітних ракет для комплексів Patriot. Таким чином, інтенсивність сучасного військового конфлікту випереджає можливості промислового відтворення ключових типів боєприпасів.