Відомий педіатр в інтерв’ю Дмитру Гордону висловив просту, але глибоку істину: коли людині нестерпно погано, потрібно знайти того, кому ще гірше, і допомогти йому. Це твердження підкріплене не лише моральними нормами, а й науковими даними. Дослідження показують, що активна допомога оточуючим істотно знижує ризик виникнення депресії та проблем із серцем. По суті, працюючи волонтером, українець будує захисний бар'єр для своєї власної психіки, перемикаючи увагу з особистих тривог на реальні дії, що приносять результат.
Особливий біль у лікаря викликають спогади про минулу зиму, яку він називає однією з найважчих в історії країни. Найжахливішим аспектом цієї війни для Комаровського стала не небезпека для дітей, у яких є захисники, а самотні люди похилого віку у висотних будинках. Образ безпорадної бабусі на п'ятнадцятому поверсі в крижаній квартирі — це те, що має спонукати людей озирнутися навколо і простягнути руку допомоги тим, хто залишився сам на сам із холодом і страхом.
У своєму заклику доктор був надзвичайно конкретним: «Я раджу вам допомагати тим, кому погано, допомагати слабким. Я навіть нещодавно знімав відео. Було дуже класне дослідження, просто наукова робота про те, як волонтерство зменшує ризик психічних проблем і впливає на все. Коли ти допомагаєш тим, кому гірше, ніж тобі, то це дуже корисно для твого серця, для твоєї психіки, для всього. Друзі, є вільний час — допоможіть іншим. Людей, які потребують допомоги, є величезна кількість».
Комаровський також наголосив, що саме незахищеність літніх людей є найвищим проявом трагедії. «Яка страшна була зима. Одна з найстрашніших в історії України, яку ми пережили. Для мене образ бабусі на п'ятнадцятому поверсі будинку в холодній квартирі — це найстрашніше, що може бути. Коли у мене образ дитини, то він не такий страшний, тому що поруч із нею є дорослі, які можуть про неї подбати», — зізнався він. Ці слова слугують нагадуванням: у кожному під'їзді є хтось, чиє життя може врятувати ваша мінімальна активність.