Родини загиблих військовослужбовців у 2026 році мають право на одноразову грошову допомогу від держави в розмірі 15 мільйонів гривень, однак порядок її отримання залежить від низки юридичних нюансів. Хто саме має право на виплату, як розподіляються кошти за наявності особистого розпорядження військового і в яких випадках держава може відмовити у призначенні допомоги - ці питання нерідко стають предметом судових спорів між родичами. Про це повідомляє From-UA.org з посиланням на Sud.ua.
Порядок розподілу 15 мільйонів гривень залежить насамперед від того, чи залишив військовослужбовець особисте розпорядження щодо майбутньої виплати. Під час повномасштабної війни військові отримали право заздалегідь визначити, хто саме отримає допомогу в разі їхньої загибелі, і встановити частку кожного одержувача. У такому випадку кошти виплачуються особам, зазначеним у розпорядженні.
Водночас закон гарантує право на обов'язкову частку окремим категоріям членів сім'ї незалежно від змісту розпорядження - це малолітні та неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатне подружжя та непрацездатні батьки загиблого. Вони мають право на половину тієї частки, яку отримали б за загальними правилами розподілу. Саме застосування цієї норми часто стає причиною конфліктів між родичами, особливо якщо на виплату претендують члени сім'ї, які тривалий час не підтримували стосунків із загиблим.
Якщо ж особистого розпорядження немає, допомога розподіляється порівну між особами, визначеними законодавством: чоловіком або дружиною загиблого, дітьми (зокрема усиновленими та зачатими за життя військового), батьками, якщо їх не позбавлено батьківських прав, а також онуками - якщо їхні батьки померли. Претендувати на виплату можуть і цивільні чоловік або дружина загиблого, але для цього потрібно в судовому порядку підтвердити факт спільного проживання однією сім'єю.
Закон також визначає обставини, за яких у виплаті можуть відмовити. Підставою для відмови є смерть внаслідок вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, перебування у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, навмисного заподіяння собі тілесних ушкоджень чи самогубства. Також у призначенні допомоги можуть відмовити через подання недостовірних відомостей або підроблених документів.
Юристи зазначають, що спори щодо виплат виникають не лише між потенційними отримувачами коштів, а й через помилки в документах чи розбіжності щодо встановлення обставин загибелі. У таких випадках захистити право на отримання допомоги нерідко вдається лише в судовому порядку, а успіх значною мірою залежить від належного документального підтвердження права на виплату.
Раніше From-UA.org повідомляло, що судова практика послідовно відмовляє цивільним дружинам/чоловікам та повнолітнім дітям загиблих захисників у праві на одноразову грошову допомогу (ОГД), якщо захисник загинув до 29.03.2024 - дати набрання чинності Законом №3515-IX, який розширив коло отримувачів цієї виплати. У результаті особи в ідентичних життєвих обставинах опиняються у різному правовому становищі виключно залежно від дати смерті захисника - обставини, яка від них не залежить. Юристи наголошують: усунути цю дискримінацію можливо лише шляхом внесення відповідної перехідної норми до статті 16-1 Закону №2011-XII, яка поширить дію чинної редакції закону і на випадки загибелі захисників до 29.03.2024.
Також ми писали що Міністерство оборони України офіційно визнало, що не має статистики про кількість цивільних дружин, чоловіків та повнолітніх дітей загиблих захисників, яким відмовили у виплаті одноразової грошової допомоги (ОГД) через дату смерті захисника.