80% столичного будівельного гіганта належать громаді міста Києва. Після втрати контролю над муніципальним банком «Хрещатик», столичним ринком зерна та «Київенерго», - «Київміськбуд» лишається, певно, останнім гарантом наповнення столичного бюджету та будівельником соціального житла. Те, що це стратегічний об’єкт національного значення - ніхто навіть не сумнівається. Але Київ ще до позачергових парламентських виборів міг втратити цей Холдинг. Його активно готували до продажу. І, певно, під виборчий шумок таки продали би, якби не піднялася хвиля в пресі. В таких умовах ініціатори тіньової оборудки були змушені призупинити операцію з продажу. Саме – призупинити…
Що ж завадило ділкам? Якщо відстежити в Інтернеті коли і з чого розкрутилася тема КМБ, то всі доріжки сходяться до заяви ГК ТЕКТ, яку вони оприлюднили через інформагентства 05 вересня 2007 р. (http://www.unian.net/ukr/news/news-210782.html). Компанія ТЕКТ заявила протест проти прихованих спроб продати КМБ. Компанія йшла, що називається, ва-банк, фактично називаючи організаторів продажу найбільшого забудовника країни.
ТЕКТ є одним з лідерів фондового ринку, володіє акціями як самого Холдингу КМБ, так і ключових підприємств, що в нього входять. Компанія занепокоїла не тільки спробами таємно змінити власника. З моменту підготовки КМБ до продажу так звані «продавці» шахрайськими методами привласнюють майно підприємств холдингу. Методи добре знайомі, але від того не менш злочинні: вкидання «сміттєвих акцій», необґрунтовані додаткові емісії, зрештою, погроз і залякування акціонерів не цуралися. В результаті таких дій пакети акціонерів зменшуються в 4-5 разів, а втрачене переходить до рук махінаторів.
Не дивно, що за таких умов ТЕКТ наважився захищати своє майно. А відтак: майно киян, оскільки через злодіїв зменшилася і державна частка в Холдингу.
Новину відразу підхопили журналісти – ще б пак, продаж КМБ – подія, що за наслідками рівняється з епопеєю навколо Криворіжсталлі. Піднявся галас, і швидкого продажу не вийшло. Частка громади в КМБ лишилася в державній власності.
Здавалося б, київська влада мала б бути вдячною ТЕКТу за те, що ті фактично завадили тіньовій приватизації КМБ. Але вдячність ця проявилась у досить схиблений спосіб. Ось вже понад 2 місяці на ТЕКТ хвилями накочуються різноманітні перевірки. Міліція, КРУ, податкова… Останні взагалі «відзначились» тим, що намагались винести з офісу компанії конфіденційні документи. Попри все, ТЕКТ рішуче налаштований і надалі відстоювати свої інтереси та домагатися дотримання законів щодо питання КМБ.
За що ж київські чиновники вирішили покарати компанію, яка зберегла для них КМБ? А за те, що у тіньовій приватизації були зацікавлені самі очільники Києва, зокрема міський голова Леонід Чернівецький та вся його численна родина, яка позаймала ключові посади як в мерії, так і в КМБ. За ними числиться не один «подвиг». І те, що КМБ лишився фактично останнім стратегічним об’єктом такого масштабу в столиці – теж їхня «заслуга» (http://www.fraza.com.ua/stenograms/03.10.07/42990.html).
Щоправда, останні заяви команди Чернівецького свідчать, що продаж КМБ вирішили відкласти (//from-ua.com/eco/47745f25c9239.html).
Однак, це не означає, що вони відмовились від своїх намірів. За нашою інформацією процеси розмивання пакетів у ключових підприємствах Холдингу продовжуються. Окрім того, своєрідною підготовкою до швидкої приватизації може слугувати рішення Господарського суду м.Києва про заборону продажу КМБ (http://delo.ua/news/economics/ukraine/info-52862.html). Тим більше, що буквально сьогодні справу за позовом ПП «Скорес К» за вимогою… самого «Скорес К» було перенаправлено до Апеляційного господарського суду Києва. Чому підприємство, яке вимагає від Київської міської ради припинити продаж ХК «Київміськбуд», і вже отримало позитив по справі у вигляді ухвали судді Ковтуна про заборону операцій з акціями «Київміськбуду», саме переносить розгляд справи у вищу інстанцію? Можливо, - кажуть єксперти, - це спланована судова схема людей Черновецького, які поспішають продати привабливе комунальне майно!?
Парадокс? Все просто: в момент, коли команда мера домовиться з покупцями, суд ухвалить протилежне рішення і дозволить продаж. І для перешкоджання оборудці просто забракне часу. Адже апеляційний суд в даних справах являється інстанцією, рішення якої остаточне.
31.10.2007 13:30