Злата Некрасова стала відомою в Україні медіа-персоною після обшуків у Запоріжжі у рамках розслідування справи з гуманітарною допомогою. До того її знали у регіоні як засновника Благодійного фонду «Емоція», а згодом – заступника голови Запорізькою ОВА, яка опікувалася гуманітарними питаннями, зокрема соціальною логістикою із тимчасово окупованими територіями. Із початком повномасштабного вторгнення РФ гламурний інстаграм Злати перетворився на стрічку новин про її участь в організації зелених коридорів, евакуаційних рейсів та гуманітарних місій. Вона зізнається, що волонтерський досвід дозволив їй бути мобільною і мультизадачною. Але – тільки до моменту, коли її зачепила хвилею «гуманітарного» скандалу.
Після цього Злата Некрасова опинилася серед посадовців, начебто причетних до цих подій. Довгий час вона не коментувала ситуацію, обмежуючись комунікацією з правоохоронними органами. Їм вона передала пакет документів, який дозволяє з’ясувати достеменно, що відбувалося з логістикою гуманітарної допомоги в області із перших днів ворожого вторгнення. А також – хто насправді причетний до імовірних зловживань. Суспільний резонанс змусив Злату Некрасову висловитися публічно. Вона прийняла пропозицію "Українських новин" і відповіла на усі запитання.
Так званий кейс із зловживаннями довкола гуманітарної допомоги, - каже Злата Некрасова, - має кілька складових. Аби з’ясувати, як все відбувалося, необхідно дослідити хронологію подій. Я очолила гуманітарний штаб Запорізької ОДА 4 квітня 2022 року. І вже тоді мала інформацію про високу імовірність зловживань у логістиці і розподілі гуманітарної допомоги.
Тобто до 4 квітня Ви не опікувалися питаннями гуманітарної допомоги. Хто до цього очолював штаб?
З першого березня і до другого квітня координацією гуманітарної допомоги займалися робоча група ОВА, а потім – штаб. Їх очолював заступник голови ОВА Руслан Шиханов. За наявною у мене інформацією, процесами відвантаження зі складів ОВА керував один з колишніх заступників голови ОДА Едуард Гугнін та особи, закріплені за складами.
До 4 квітня я формально не опікувалася цими питаннями. Але як колишній голова благодійного фонду мала досвід співпраці із міжнародними організаціями. Тому з перших днів повномасштабного вторгнення активізувала з ними комунікацію. Домовлялася з їхніми представниками у Львові, Ужгороді, Києві. Співпрацювала з ОВА Львівської та Закарпатської областей, які спрямовували значну частину гуманітарної допомоги у Запорізьку область. Значні обсяги допомоги вдалося організувати через домовленості з урядом Польщі.
Я не виокремлювала особисті контакти від офіційних. Вважала, що ми робили спільну справу. Переконувала усіх спрямовувати вантажі саме до Запорізької області, частина якої вже була окупована. Адже на той момент існував ризик захоплення Запоріжжя. Тому було важливо сформувати у місті стратегічні запаси медикаментів і продуктів харчування.
Звідки у Вас була інформація про зловживання?
За домовленістю з міжнародними партнерами, я знаходилася при завантаженні вагонів, які відправлялися на Запоріжжя. Їх при мені пломбували і відправляли на клади Запорізької ОВА, як головного суб’єкта отримання. Я особисто перевіряла категорії товарів і на власні очі переконувалася у повній завантаженості вагонів.
Невдовзі до мене почали звертатися представники місцевого самоврядування, голови громад, звичайні громадяни. Усі скаржилися, що до них допомога не доходила, хоча мала дійти. У людей з’явилися сумніви у її справедливому і прозорому розподілі. Ці питання я переадресувала відповідальному заступнику голови ОВА. Відповіді, на жаль, не отримала. Вирішила негайно приїхати і розібрати з питанням.
На місцях помітила тривожні дзвіночки, що свідчили про порушення. Мені здалося дивним, що вагони розвантажували на коліях, а не безпосередньо на підприємстві. Навіщо ускладнювати логістику пошуком додаткового транспорту і використовувати надмірні зусилля, якщо вагони можна завести прямо на склади...
4 квітня вирішила зібрати людей, які впливають на громадську думку і обговорити ключові питання щодо розподілу в області гуманітарної допомоги. Запросила і заступника, який відповідав за цей напрямок. Але він вже перебував на лікарняному. До речі, його більше не бачила і люди не почули його відповідей на запитання, які усіх хвилювали. Далі, наскільки мені відомо, його було звільнено з посади. Того самого дня голова ОВА призначив мене головою гуманітарного штабу і я почала офіційно опікуватися цим напрямком.
Яким були Ваші перші дії як голови штабу?
Ми здійснили інвентаризацію усіх вантажів, отриманих на склади ОВА і відправлених звідти споживачам. Прагнули з’ясувати обсяги втрат й оптимізувати логістику та контроль. Пріоритетними критеріями були прозора логістика і справедливий розподіл товарів.
Ми залучили у діяльність штабу представника правоохоронних органів. На усіх засіданнях був присутній детектив головного підрозділу детективів БЕБ України. Для багатьох це мало стримуючий ефект.
Ми затвердили «примірники» заявки на відвантаження допомоги та акту прийому передачі. Там мали обов’язково зазначатися транспорт, яким доставляється гуманітарна допомога, і прізвище відповідальної особи. Місцями розвантаження вагонів визначили виключно підприємства з під’їзними коліями. Ця умова виключала корупційний етап додаткового перевантаження і перевезення, де товар міг «загубитися». Таким чином забезпечили прозору логістику. Завантажували вагони надавачі допомоги, а розвантажували – на офіційному складі ОВА. Вхід на ці підприємства і їхні склади здійснювали виключно за погодженням із керівництвом.
Загальний алгоритм дій був наступним. Певна територіальна громада чи громадська організація зверталася до ОВА із заявкою, яку реєстрував загальний відділ ОВА. На засіданні штабу її розглядали і приймали рішення. Якщо воно було позитивне, то для підприємства, де зберігалися вантажі, оформлювали документи із зазначенням номерного знаку автомобіля і прізвища водія.
Для максимальної прозорості створили телеграм-чат, де щодня зазначали усі відправки, із фотофіксацією завантажених машин і підписаних актів прийому-передачі. Окремо затвердили алгоритм документального звітування благодійних організацій та територіальних громад.
Чи вдалося під час інвентаризації документально підтвердити «усушку» певної частини допомоги?
У мене були офіційні відповіді голів районних адміністрацій, де зазначалося скільки гуманітарної допомоги отримали їхні громади. Ці дані значно нижче показників, зазначених у документах відвантажень. Приміром, на Василівку гуманітарний штаб виділив сім вагонів, а відповідно до інформації глави районної адміністрації отримано значно менше. Існують документальні підтвердження того, що значна частина вантажів, відправлених гуманітарним штабом у березні, не дійшла у повному обсязі до пунктів призначення.
Тобто були вкрадені?
Не можу стверджувати це категорично. Це – компетенція правоохоронних органів. Звісно, якусь кількість вороги заблокували на окупованих територіях. Але терором можна пояснити лише певну частину втрат. Безумовно, були і свідомі дії представників влади, що мають ознаки злочинних дій і нині розслідуються у рамках кримінальних проваджень.
Можете докладніше розповісти про результати інвентаризації?
8 квітня ми завершили інвентаризацію на трьох складах, якими користується ОВА, і склали відповідні акти. Усе, про що я зараз говоритиму, підтверджується офіційними документами і моєю заявою у правоохоронні органи.
Перший склад – на Північному шосе. Туди, згідно документів АТ «Укрзалізниця», доставили 29 вагонів гуманітарних вантажів місткістю 870-1160 палет. Видаткові накладні свідчать про отримання споживачами 354 палет. Ще 380 лишалися на складі. Тобто підтверджено обіг 734 палет. Натомість інвентаризаційна комісія, що вивчала документи і фіксувала фактично наявні палети, зазначило відсутність в обліку від 136 до 426 палет.
На другий склад, що на вулиці Кияшка, 16А, згідно документів УЗ, доставили 77 вагонів (2310-3080 палет). Там взагалі були відсутні товарно-транспортні та видаткові накладні. Це – очевидний чинник кримінальних проваджень. Інвентаризація виявила на складі 833 палети. Через брак документів неможливо визначити обсяги зниклих вантажів.
Третій склад – на Діагональній, 11. Туди УЗ доставила 16 вагонів (480-640 палет). Згідно видаткових накладних було видано 135 палет. Ще 255 лишилися на складі. Відтак «загубилося» 90-250 палет. Все це я зазначила в офіційній заяві як заступник голови ЗОВА.
Окрім того, за документами УЗ, для Запорізької ОВА у березні 37 вагонів гуманітарної допомоги розвантажили не на офіційних складах ОВА, а – для приватних осіб, громадських організацій чи народних депутатів. У мене немає ані інформації щодо долі цих вантажів, ані відповідної звітності.
Ви повідомляли цю інформацію правоохоронним органам?
Одразу після інвентаризації у квітні 2022-го як голова гуманітарного штабу я подала заяву в обласні управління СБУ і Національної поліції, а також до обласної прокуратури. Там виклала результати інвентаризації, акцентувала на необхідності перевірки діяльності гуманітарного штабу упродовж березня 2022-го. У мене із самого початку виникали сумніви щодо дій певних осіб. Приміром, на яких підставах один колишній заступник голови ОДА упродовж місяця розпоряджався вантажами на складах, хоча членом штабу став тільки 25 березня?
Із Ваших слів випливає, що до призначення головою штабу Ви мали підтверджену інформацію про зловживання з гуманітарною допомогою в області. Але попри стали прийняли пропозицію голови ОВА очолити цей штаб. Чи усвідомлювали власні репутаційні ризики? Якщо так, то як сподівалися їх уникнути?
Я усвідомлювала насамперед небезпеку втрати регіоном значних обсягів гуманітарної допомоги, якщо логістика і розподіл відбуватимуться непрозоро. Повернути ці процеси у законне русло було для мене особистим викликом. Я впевнена, це мені значною мірою вдалося. Але – ціною власних репутаційних втрат. Звісно, я розуміла, що порушуючи публічно тему зловживань із гуманітарною допомогою, викликатиму на себе вогонь. Оскільки, ще раз наголошую, обсяги зловживань, які виявила моя команда, виявилися колосальними.
І саме з цією метою Ви ініціювали власне тестування на поліграфі?
Мені було важливо мати цей результат як документальну оцінку своєї доброчесності. Тому одразу після призначення головою штабу оголосила про готовність до максимально прозорого інструменту з оцінки доброчесності – поліграфа. І, зрештою, результати тесту від 11 квітня підтвердили відсутність у моїх діях будь-яких корупційних мотивів.
Скажу відверто, деякі особи радили мені уникнути цієї процедури. Очевидно, вони очікували, що я отримаю негативний щодо корупційних намірів результат, і це спрямує правоохоронні органи на справжніх учасників маніпуляцій з гуманітарною допомогою.
Це була офіційна процедура?
Ідеться про тестування під контролем оперативного поліграфолога, акредитованого СБУ. Такі результати публічно не оголошують. Але, якщо у процесі підтверджуються корупційні ризики, то щодо цієї особи активізують слідчі дії. Проти мене, наголошую, після аналізу результатів тестування і до сьогодні не висунуто жодних звинувачень. Обшуки, що відбулися нещодавно, мають іншу природу. Там моє прізвище фігуру лише є у списку свідків.
Упевнена, що багатьох зловживань вдалося би уникнути, якби моїм прикладом скористалися інші залучені у процес посадовці. У квітні я закликала членів штабу і деяких посадових осіб ЗОВА пройти випробування на поліграфі. Якби вони погодилися, наразі не існувало би підстав для скандалу. Ми би усунули проблемні питання, разом із «проблемними» посадовцями. Натомість маємо зворотну тенденцію. Через скандал критично скорочено обсяги міжнародної гуманітарної допомоги для Запорізької області.
Ви зазначили на іншій «природі» обшуків, які 30 вересня здійснили СБУ спільно з НАБУ. Якими для Вас особисто є наслідки цих дій?
Не маю права коментувати матеріали справи. Зауважу лише, що мене викликали на допит у статусі свідка. Слідчі запросили у мене всю документацію, що підтверджує складську логістику. Ідеться про заявки, акти відвантажень та результати інвентаризації. Знаю, що було оглянуто усі склади. До речі, після обшуків я перебувала у Запоріжжі. Інформація про вилучення у мене коштів не відповідає дійсності.
Я зацікавлена, аби слідство було об’єктивним і встановило справедливість. Як і рік тому, готова на черговий поліграф-тест, вже під контролем НАБУ. Мені здається, ця установа є авторитетною у суспільстві, аби довіряти висновкам її поліграфологів. І я вкотре наполягаю, аби на поліграф разом зі мною прийшли посадовці, які до мене очолювали гуманітарний штаб.
Ви зазначили, що після обшуків перебували у Запоріжжі. Натомість Ваші опоненти закидають Вам, виїзд з України після 24 лютого…
Це неправда. Я вивезла за кордон сина, племінника, ще двох діточок і повернулася в Україну. Усі найважчі місяці була тут. У мене певний час жила дівчинка з Азовсталі, чию маму не відпустили з полону окупанти. Я організовувала десятки евакуаційних місій з окупованих територій, спілкувалася щодня із сотнями людей. Це – окрема історія, варта іншої розмови.
Як Вам вдалося посісти посаду другої людини в області, не маючи відповідного управлінського досвіду?
Мені складно погодитися із тезою про відсутність досвіду. Як голова благодійного фонду я організувала команду, яка без титульних спонсорів здійснила масштабні проєкти. Для лікарні у Запоріжжі ми придбали ліжка для опікових травм, відремонтували реанімаційне відділення. Збирали кошти маленьким пацієнтам на операції з пересадки шкіри. Допомогли більш ніж 30 діткам з тяжкими опіковими травмами у лікуванні й реабілітації.
У час пандемії фонд забезпечив ліками та засобами захисту 12 закладів охорони здоров’я. Допомагали Оріхівському та Мирненському реабілітаційним центрам, де перебували дітки без батьківської опіки. Передали туди меблі, кондиціонери, одяг, побудували дитячий майданчик. Більше 60 дітей щомісяця відвідували кінотеатри, зоопарк, аквапарк.
Ми підтримували жінок – жертв домашнього насильства. Зустрічалися зі страшними випадками, коли чоловіки завдавали дівчатам опікові травми, несумісні з життям. Ця наша діяльність відзначена премією «Україна на шляху до подолання домашнього та ґендерно зумовленого насильства». Її заснувала Маша Єфросиніна за підтримки ООН.
Я добре комунікую з людьми, швидко організовую процеси, знаходжу оптимальні рішення. Цей досвід волонтерства актуальний саме зараз, в умовах воєнного стану. Він допомагає досягати результату. До речі, зважте, скільки наших співгромадян виявили у волонтерстві лідерство і стали тим, ким їх знає суспільство.
У чому причина Вашого конфлікту з народною депутаткою Юлією Яцик, яка представляє у парламенті Запорізьку область?
Юлія Яцик звернулася до ОВА про надання їй гуманітарної допомоги для Василівського району. Наразі це тимчасово окупована територія. Вона не була суб’єктом отримання гуманітарної допомоги. Ми зважили на її політичний статус і, дотримуючись встановлених процедур, відвантажили сім вагонів гуманітарної допомоги під відповідальність її офіційного представника. Згодом мені стало відомо, що вантаж не було доставлено повністю і передано представникам місцевої громади. Певну його частину роздали в пакетах, брендованих прізвищем пані Юлії. Але то був далеко не весь обсяг. Як керівник гуманітарного штабу офіційно звернулася до шановної депутатки надати ОВА звітність. Замість звіту отримала звинувачення.
Вашому штабу закидають відсутність публічного звітування щодо руху гуманітарної допомоги, що могло сприяти зловживанням…
Публічно оголошувати таку інформацію було небезпечно через низку причин. Насамперед, аби ворог не заблокував відправлену на тимчасово окуповані території допомогу. З огляду на це ми не повідомляли адреси центрів видачі там гуманітарної допомоги.
Натомість наші склади на контрольованій території розташовано на площах важливих підприємств. Ми уникали публічності, аби запобігти можливим ракетним ударам. Втім, уся звітність щодо відвантаженої допомоги, а також відповідальних осіб на місцях є доступною для офіційного ознайомлення. Так само доступна звітність щодо пунктів збереження стратегічних запасів води, продуктів харчування і медикаментів у Запоріжжі. Це такі собі гуманітарні центри, що мали відкритися у випадку загострення ситуації. До речі, у перші місяці незахищеним верствам населення міста роздали більш 140 тисяч продуктових наборів.
Яким є зараз Ваш статус в ОВА?
Я є заступником голови ОВА. Наразі перебуваю у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами.
У вас є власна відповідь, чому саме ви стали обличчям «гуманітарного кейсу»?
Причин кілька. Деякі політики намагаються на хейті здобути політичний капітал. Дехто з тих, хто задіяний у оборудках, хотіли би спрямувати розслідування у безпечний для себе бік. І для перших, і для других я є подразником, оскільки публічно висловлюю свою позицію. У нашому суспільстві існує чимало стереотипів з приводу успішних жінок. Мої опоненти їх активно використовують в інформаційній кампанії проти мене. Фантазують на тему, хто «стоїть» за Златою.
І хто стоїть за Златою?
Цікаве запитання (посміхається). Мені здається за Златою приховується їхній страх перед кримінальною відповідальністю за розкрадання гуманітарної допомоги. Я це розумію і зроблю усе можливе, аби цю виразну емоцію вони відчули якнайшвидше і повною мірою.
