Насправді вчорашній матч Української футбольної збірної із Хорватією — унікальний, тому що половина вболівальників дивилась його абсолютно зі спокійним серцем, розуміючи, що вихід на Чемпіонат світу з футболу, який відбудеться в Росії, може стати національною ганьбою. Бо брати участь в Чемпіонаті, який проходить на території країни-окупанта — це реально ганьба і приниження.
А влада в Україні, в тому числі і футбольна, очевидно, не здатна на такі сильні вчинки, як бойкот чемпіонату. Тому багато вболівальників не дуже розраховували на перемогу, бо розуміли, що краще не виступити, ніж вистояти і поїхати брати участь у чемпіонаті в Росії. Хоча, звичайно, прикро, що нашій збірній не вистачає десь на фініші зайвих декількох балів, щоб вийти в плей-офф, або не вистачає переможних боїв.
Переконаний, що у нас досить не погана, перспективна команда. Звичайно, цій команді бракує досвідченого тренера, при всій повазі до нинішнього наставника — Андрія Шевченка. Він був класним футболістом, але навряд чи його можна сьогодні назвати тренером.
Шевченко не є тренером сьогодні, він обличчя і символ збірної, але він не тренер. Для того, щоб стати тренером, треба добре попрацювати і зарекомендувати себе на цій посаді. Національна збірна точно не є місцем для експериментів і становлення кар'єри Андрія Шевченка. Але вирішили так — він і тренує.
Мене особисто напружує ситуація, що він, чи з власної ініціативи, чи за чиїмись порадами, пішов абсолютно безперспективним і дурним шляхом натуралізації чергового іноземця. Допоміг нам Марвус вийти в фінальну частину? Не допоміг. Ніхто не допоможе Збірній України, окрім самих українців. Треба готувати своїх футболістів, а не розраховувати на якісь легіонерів.
Підтримка спорту має бути на державному рівні. Має бути система стимулів для меценатів, для заможних людей шляхом, мабуть, якогось пільгового оподаткування. Треба стимулювати, аби вони брали під своє крило спорт, бо спорт без серйозного фінансування не виживе. І виключно на державному фінансуванні він також не може існувати. Тому треба створювати систему заохочень, коли будуть приходити меценати і підтримувати український спорт.
Крім того, Гройсман вже другий рік поспіль рекламує свою програму по будівництву і ремонту доріг. А я думаю, що однією з головних національних ідей має стати відбудова спортивної інфраструктури і створення нових спортивних комплексів. Причому ця інфраструктура має бути доступною всім. Це мають бути не лише елітні спортклуби, але й безкоштовні спорткомплекси, де зможуть займатися і спортом вищих досягнень, і любительським спортом всі, хто має таке бажання. А бажання треба популяризувати.
Я, як спортивний журналіст з 15-річним досвідом, можу сказати, що сьогодні популяризація спорту на рівні плінтусу. У нас сьогодні по телебаченню рекламують тільки серіали, політику, а спорту у нас на телебаченні немає. Коли я починав працювати в журналістиці, то на кожному каналі були спортивні новини, аналітичні спортивні програми. У нас кожний канал боровся за спортивні трансляції, щоб купити їх і показувати в себе. Сьогодні, на жаль, у нас канали не мають бажання популяризувати спорт і паразитують на відсутності смаку і відсутності уболівальницьких симпатій у глядачів. Але їх і не з'явиться, якщо ми не будемо це пропагувати.