Події на Майдані, і не тільки позавчора, а й раніше — рух проти капітуляції, проти формули Штайнмайера, показали, що партія війни отримала остаточну поразку і не може розраховувати на якусь активну підтримку українців.
Тобто всі ці акції протесту існують і, безсумнівно, будуть і далі, адже вони використовуються як інструмент для колишнього президента, для лідерів партії “Батьківщина” чи ультраправих як спосіб залишатися в українській політиці. Але ніяких підстав для того, щоб відбувся новий Майдан, в першу чергу, соціальних підстав, не існує, і це вже стало очевидно. Якби Зеленський зробив, як то кажуть одразу, чи переступив за так звані“червоні лінії”, які намалювали учасники Майдану, то був би абсолютно такий саме процес.
Тобто насправді більше людей, ніж зібралися на минулих вихідних, там би не зібралося. Насправді, думаю, для Зеленського мінус полягає в тому, що він фактично не зробив на зустрічі кроків до миру. Це були навіть не півкроку, а чверть кроку, які пов'язані з обміном утримуваними особами, що можна було б зробити вже давно, і розведення військ в трьох точках, хоча це можна було б зробити по всій лінії розмежування.
Насправді це не складає якогось великого оптимізму для тих 73%, які якраз хотіли б, щоб були здійснені рішучі кроки до миру і мир би встановився найближчим часом. Тобто насправді Зеленський сам почав говорити про якісь там “червоні лінії”, хоча насправді від нього очікували, щоб він говорив “от ми вже по суті наблизилися до миру”.