У Міністерстві довкілля України створено робочу групу з розробки “Стратегії розвитку мисливського господарства та полювання в Україні до 2030 р.” Проект цього документу передбачає відкриття полювання у воєнний період, фінансування мисливських господарств із держбюджету, запровадження курсів полювання у середніх навчальних закладах, всілякий розвиток самого екологічно шкідливого напряму полювання - трофейного полювання.
Ці наміри, м'яко кажучи, викликають здивування. За даними соціологічних досліджень понад 70% населення України висловлюються за заборону полювання. У той час як самих мисливців в Україні менше ніж 1% населення. В основному це багаті люди, які прагнуть кривавих розваг і явно не страждають від нестачі м'яса. Через полювання в Україні практично зникли зубр, лось, ведмідь, рись, тетерів, глухар, байбак та інші колись мисливські види (тепер вони потрапили до Червоної книги України). Через мисливців різко скорочується чисельність диких качок, зайців, диких голубів та інших мисливських тварин. Полювання створює загрозу безпеці людей. Через полювання щороку в Україні гине або отримує поранення понад 20 людей. Полювання сприяє розлюдненню людини, створює атмосферу зла та схвалюваних пороків. Воно морально розкладає особистість шляхом культивування низинних пристрастей та інстинктів. Воно виховує у мисливця такі негативні якості характеру як лицемірство, самозадоволення, марнославство, злорадство, хвастощі, брехня, заздрість і жорстокість. Полювання розкладає людське суспільство, перетворюючи його членів на серійних вбивць і трупофілів. Збільшення числа трофейних мисливців, як показують дослідження, ведуть до зростання насильницьких злочинів. Лікарі повідомляють про збільшення випадків домашнього насильства за день до початку мисливського сезону.
(“Hunting Linked To Psychosexual Inadequacy & The 5 Phases Of A Hunter’s Life Of Sexual Frustration”, Brent Lambert, November 7, 2016)
Дослідники нещодавно виявили разючу статистику, згідно з якою діти в околицях північної частини штату Нью-Йорк, де один з найвищих показників кількості мисливців на душу населення, втричі частіше зазнають сексуального насильства, ніж діти в охопленому злочинністю районі Бронкс міста Нью-Йорк
Полювання потрібно не заохочувати, а поступово закривати. Це така сама варварська середньовічна традиція як право на першу шлюбну ніч чи спалювання відьом.
Особливо шкідливе трофейне полювання, оскільки воно спрямоване на знищення мисливцями заради хвастощів найздоровіших, найкрасивіших тварин, носіїв найкращих генів.
Є багато країн, які забороняють полювання на своїй території. Бразилія (за винятком Ріу-Гранді-ду-Сул) заборонила всю комерційну, спортивну та розважальне полювання на місцеві краєвиди з 1967 року. В Індії введено заборону полювання на будь-які види диких тварин, включених до списків I, II, III та IV закону країни про охорону дикої природи з 1972 року. У Кенії трофейне полювання заборонена з 1977 року. Коста-Ріка, яка вважається однією зі світових історій успіху в галузі охорони природи та навколишнього середовища, у 2012 році заборонило спортивне полювання та полювання з капканами як усередині, так і за межами територій, що охороняються. На початку 2019 року Колумбія запровадила повну заборону на все трофейне полювання та експорт трофеїв.
Великобританія вирішила у 2023 р. заборонити ввезення до своєї країни слонових бивнів, а також усіх мисливських трофеїв. У 2019 р. депутати Європарламенту порушили питання необхідності заборони трофейного полювання .
Влітку 2022 р. у спільному маніфесті 137 природоохоронних та зоозахисних організацій з усього світу, у тому числі 45 НУО з африканського континенту, виступили проти трофейного полювання і закликали законодавців заборонити імпорт.
Опитування у Європейському союзі, Швейцарії підтверджують, що від 75% до 96% респондентів виступають проти трофейного полювання як такого та його видобутку.
Абсолютна більшість європейців виступає за заборону ввезення трофеїв. В США проти трофейного полювання виступають майже 70% виборців, та майже 80% проти ввезення трофеїв з таких видів як леви та слони.
Замість того, щоб розробляти “Стратегію розвитку мисливського господарства та полювання в Україні до 2030р.”, яка по суті спрямована на вбивство диких тварин, що залишилися, краще б Міндовкілля України розробило “Концепцію охорони біорізноманіття”, спрямовану на захист та видів флори та фауни. Однак міністру довкілля Стрільцю, мабуть, ближче вбивство диких тварин заради розваги.