Від 9 січня 2024 року почався справжній колапс у системі управління відходами в Україні. Не було жодної ліцензованої компанії, а бізнес та медичні установи не могли утилізувати такий тип відходів законним шляхом.
Близько 200 компаній мали отримати нові ліцензії протягом місяця, замість передбачених законом “Про управління відходами” шести та законодавчо гарантованого терміну у щонайменше 2 місяці.
На це вже неодноразово звертають увагу низка екологів, зокрема президентка Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) Людмила Циганок, яка припускає, що таким чином може розквітнути система «чорних ліцензій».
«Кому така ситуація дуже вигідна? Якщо довкіллю, якщо це реальна декларована боротьба з ринком “чорних ліцензіатів” (там справді потрібна жорстка і дуже продержавницька позиція) – то яким чином запропонований механізм вирішує проблему? Чому замість запобігання несанкціонованим сміттєзвалищам небезпечних відходів ми отримуємо їх провокування з особливим цинізмом? Шахрайські схеми геть не вперше “випивають” з бюджету мільярди гривень, що буцімто ідуть на очищення України від небезпечних відходів. Наче й нема в країні війни. Наче в нас не на кону довіра до України всієї світової спільноти. Є величезне бажання у команди реформаторів подолати ринок «чорних ліцензіатів» – щоб відходи потрапляли на переробку та утилізацію. Це плюс, бо вигідно кожному українцю», – зазначає Людмила Циганок.
Екологи запевняють, що для України – це справді критична ситуація. Адже за рік в середньому утворюється близько 498 тисяч тонн небезпечних відходів та близько 98 тисяч тонн медичних (за даними з “доковідних” часів).
Лише за 21 день січня “в тіні” опинилось приблизно 27 300 тонн небезпечних відходів. Здається логічним в цій ситуації не поглиблювати кризу, повернути “на законні рейки” реформу і внести зміни до Постанов Уряду та повернути субʼєктам господарювання законний період для приведення своєї діяльності у відповідність до нових вимог та проходження перевірок.
Істерія міністерства
Можна було б очікувати, що Міністерство захисту довкілля прислухається до фахівців і, принаймні, організує діалог з громадськістю. Саме такі кроки можна було б чекати від проєвропейських політиків, якими себе позиціонують команда Руслана Стрільця.
Натомість, не так сталося, як гадалося. Замість діалогу та дискусії екологи зіштовхнулися зі цькуванням та істерією чиновників. Проблема відходів не рушила з місця, проте Людмила Циганок стала першим ворогом серед «ручних громадських екологів» Міндовкілля, яких залучили до її дискредитації.
Так, наступ на екологиню очолила радниця Руслана Стрільця – Тетяна Тимочко, яка являється ще й головою дуже лояльної до міністерства організації «Всеукраїнська екологічна ліга».
Тетяна Тимочко виступила ініціатором звернення до Президента України Володимира Зеленського щодо скасування, начебто, безпідставно присвоєного звання «Заслужений природоохоронець України» Людмилі Циганок.
«Нам не відомо жодної установи чи установи охорони природи, наукової чи науково-дослідної установи, працівником якої є Людмила Циганок. Людмила не має жодного відношення до охорони рідкісних видів флори та фауни, відновлення та збереження природних ресурсів України. А громадська спілка «Асоціація професіоналів довкілля», яку очолює Людмила, виходячи з аналізу її діяльності, представляє інтереси суб’єктів господарювання та підприємств-забруднювачів, інтереси яких часто суперечать інтересам охорони природи. Пані Циганок неодноразово вступала в конфлікт із природоохоронною спільнотою у зв’язку зі спробами шельмувати екоактивістів, розпалюючи ворожнечу між бізнесом та громадськістю», – йдеться у зверненні, ініційованому Тетяною Тимочко.
Тобто, замість діалогу чиновники вирішили не просто сховати голову у пісок та зробити вигляд, що проблеми не існує, а й нацькувати на екофахівців, які порушили важливі питання своїх ручних екологів.
Хто очолив процес цькування?
Чималий інтерес викликає і постать самої Тетяни Тимочко, яку люди «у темі» називають сірим кардиналом Міністерства захисту довкілля. Справа у тому, що Тетяна Тимочко була заступником скандальновідомого міністра екології часів Януковича Миколи Злочевського, який перебуває у розшуку та ховається від правосуддя за межами України.
І от у такого затятого корупціонера зі шлейфом кримінальних справ була заступницею Тетяна Тимочко. Люди, які сьогодні працюють у Міністерстві захисту довкілля зазначають, що на нарадах радниця міністра і досі поводиться, наче й надалі перебуває заступницею міністра та відчуває тепле крісло чиновника.
У громадськості виникають питання, чому у оточенні нинішнього міністра захисту довкілля Руслана Стрільця перебувають такі люди, як Тетяна Тимочко? Можливо міністр просто не в курсі біографії своєї радниці чи може вона передає кримінальний досвід свого попереднього патрона нинішнім очільникам міністерства? Адже складно уявити, що будучи заступником одіозного міністра Злочевського, Тетяна Тимочко не знала про його брудні схеми та махінації.
Боротьбу продовжують
Незважаючи на інформаційні атаки та хейт від ручних екологів, PAEW об’єднало 500 екофахівців, які усвідомлюють колапс утилізації небезпечних відходів та звернулися до Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України з вимогою розблокувати цю сферу.
Крім того, екологи вже звернулися щодо ситуації, яка склалася у сфері управління відходами до низки народних депутатів, Державної регуляторної служби, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генпрокурора та Нацполіції з метою розблокувати ринок та покарати винних.