Чи не кожного тижня Україну потрясають гучні корупційні скандали з розкраданням багатомільйонних, а іноді й мільярдних, бюджетних сум. Ці кричущі факти чудово бачить весь Світ, а Україні систематично закидають небажання по-справжньому розбиратись із корупцією.
Разом з тим, паралельно ми чуємо про бурхливу і успішну діяльність антикорупційних органів. Чергова «перемога над гідрою» трапилась буквально днями, коли САП бадьоро відрапортувала в соцмережах, що під її мудрим процесуальним керівництвом детективи НАБУ викрили та припинили існування схеми одержання хабарів за оцінку земельних ділянок. Підозру вручили двом оцінщикам та депутату Черкаської облради. До вказаного випадку ми ще повернемося трохи пізніше. Адже навіть поверхневе знайомство з цією «звитягою», в якій фігурує хабар на … 900 (!) доларів США, демонструє лише показуху і вкрай низький рівень усієї антикорупційної вертикалі. Насправді, зашкварів все більше, а реальних перемог все менше, та й ті – смішні і жалюгідні.
Особливо швидко деградує світоч антикорупції - НАБУ, якому днями виповнилось 10 років. Адже з усіх гучних справ не знайшлося жодної гідної, яку можна було б подати суспільству на ювілейний банкет, окрім сумнівної ловлі на хабарі дрібних оцінщиків, які навіть не підслідні НАБУ по Закону. Хоча Закон для них схоже не існує. А от самих набушників вкотре піймали на масштабній корупції, зокрема, приховуванні величезних сум у крипті, про що 23 квітня написав Главред з посиланням на розслідування Українських новин.
Скандали і зашквари – як дзеркало НАБУ
Тим не менш, виходячи з такої круглої символічної дати, в інфопросторі з’явилися спроби підбити підсумки діяльності НАБУ за останні роки. А в ІНТЕРФАКС відбувся круглий стіл за участю юристів, правозахисників, громадських діячів та експертів, які спробували проаналізувати 10-річну діяльність НАБУ у контексті очікувань суспільства та реалій, які є на сьогодні.
Якщо подивитись на різні точки зору щодо оцінки діяльності НАБУ, то вирок буде невтішний - бюро втратило довіру людей, та геть не виправдало очікувань суспільства щодо боротьби з топ-корупцією. Це красномовно показав рівень недовіри до НАБУ простих людей за результатами опитування Центру Разумкова, який становить 62%(!) (САП не довіряють 61%, ВАКС – 72%).
І це не дивно, бо жоден з топ-скандалів, які шокували стікаючу кров’ю Україну за останній час не було доведено до суду, не кажучи вже про справедливе покарання винуватців. Про це зокрема йдеться у резонансному сюжеті спецпроекту журналістських розслідувань АНТИМАФІЯ медіа агенціі Новини України:
До 10-річчя створення НАБУ: корупція на війні та відбудові України, ТОП-клептократи та ТОП-викривачі
Якщо взяти найбільш кричущі порушення НАБУ, які успішно толеруються САП то, окрім різноманітних ТОП-10 порушень, які були опубліковані експертами і адвокатами до 10-річного ювілею НАБУ, виділяються кришування наркобізнесу, внесення до реєстру корупціонерів самого керівнику НАБУ, секс зі свідками, та втечі детективів НАБУ за кордон тощо.
Катастрофічне скурвлення методів та падіння рівня НАБУ констатував навіть такий відданий «фанат НАБУ», як сам про себе сказав, відомий діяч, волонтер, колишній очільник Луганської ВЦА Георгій ТУКА. На нещодавній пресконференції він, з болем в очах, зауважив, що:
«Широке використання протиправного інституту «агентів» і незаконна провокація злочинів, що фігурує у кожній другій справі, ганьбить НАБУ, …Зараз незалежність НАБУ повністю втрачена, як і довіра людей до антикорупційних органів. Вважаю, що НАБУ зараз виконує замовлення не Банкової, як інституції, а окремих людей на Банковій.»
Пік зловживань НАБУ– це скандал із прослушкою адвокатів , який нещодавно сколихнув правозахисну та юридичну спільноту. Найстрашніше в цій ситуації це те, що детективи мали намір не просто дізнатись про плани опонентів, а використати дані, отримані в незаконний спосіб, як аргумент обвинувачення в суді, чого не траплялось навіть за часів Януковича. Виходить, що детективи були впевнені, що ВАКС прийме такі докази - і це вже повне дно правосуддя!
В зв’язку із цим скандалом, не можна не пригадати й дивну історію, яку на згаданому круглому столі в Інтерфакс розповіла відомий правозахисник, юрист Тетяна Іванова. Вона розказала, як:
«Півтори роки тому Верховний Суд виніс остаточне рішення щодо екс-генерального директора державного спеціального підприємства. Там було встановлено, що працівники НАБУ дослідили телефон людини, і знищили в цьому телефоні важливу інформацію на користь його захисту. Це було встановлено рішенням касаційної інстанції. Ця справа була відправлена на новий розгляд в апеляційний суд.»
Ще раз вдумайтесь: НАБУ залазить в телефони людей, щоб знищити інформацію, яка може їх виправдати перед законом!!! Поміж іншого, це можуть бути дані, які наприклад, забезпечують алібі, або важливе повідомлення/лист, де розкриваються мотиви того, чи іншого вчинку, що виправдовують підозрюваного… А ще можна не лише видалити щось корисне, а й додати щось шкідливе, чого не було раніше, але що натомість дасть підстави висунути підозру. Тобто, фальсифікація доказів обвинувачення – це вже реальність.
А ви кажете - ненадійні агенти, незаконна провокація хабарів, порушення строків, неналежна підслідність… Це квіточки. Скоро залізобетонну справу із неспростовними доказами (яких насправді не було, але кого це хвилює) будуть ліпити прямо з кабінету, без зайвих коливань і зусиль. І це, відверто, лякає.
Чи поглине НАБУ-САП темрява беззаконня остаточно, покаже хід розслідування ДБР кримінальної справи, яку відкрив Офіс Генерального прокурора на детективів, які прослуховували адвоката.
Щоправда, треба віддати належне НАБУ, яке намагається тримати гарну фізіономію при поганій грі, виправдовуючи незаконну прослушку критичною необхідністю впіймати хакера, що зламав судові реєстри, та врятувати усю антикорупційну систему від остаточного знищення,
Також варто зазначити, що попри всі зашквари НАБУ регулярно намагається зачищувати інфопростір - так у статті про корупційні вчинки детективів НАБУ відсутні вже більшість посилань на документи, публікації та докази. Це дорого вартує, але толку від таких зачисток, як від геморою прослушки адвокатів - ні собі використати, ні людям показати.
Виходить, що журналіст-розслідувач Ніколов на 100 % правий, коли пише, що: «НАБУ тупо розучилось працювати і втратило хижацький інстинкт, ставши таким собі райвідділком, де гоняють мух і рахують штрафи на бабусь за торгівлю в переході. Чи надибають в реєстрі у когось щось незадеклароване. Чи отримають пожертву для розробки з СБУ.»
Ну, або за відсутністю реальних справ рівня ТОП-корупції, викривають схеми, подібні до тієї, про яку було згадано на початку матеріалу.
ТОП-хабарники за… 900 доларів
І тут ми підійшли до кульмінації всього матеріалу. Адже саме ця свіжоспечена справа, широко пропіарена на 10-ту річницю НАБУ, є показовою та повною мірою характеризує поточний стан справ у НАБУ-САП і демонструє той справжній рівень, до якого дійшли ці дві «потужні» структури.
Спочатку трохи прямої мови САП, щоб було зрозуміло.
«У межах досудового розслідування встановлено, що у 2023 році один із співзасновників товариства у сфері оцінки землі висунув депутату Черкаської облради вимогу надати грошову винагороду за визначення незавищеної оцінки потрібної ділянки. Натомість у разі ненадання неправомірної вигоди оцінювач погрожував зробити значно завищену оцінку.
Депутат не звернувся до правоохоронних органів, а погодився із вказаною вимогою та перерахував потрібну суму на банківський рахунок іншого співзасновника товариства. У подальшому одну половину цих коштів співзасновник надав своєму партнеру, а іншою розпорядився на власний розсуд.
Після отримання неправомірної вигоди товариство підготувало звіт про експертну грошову оцінку землі та надало позитивну рецензію на нього.»
Журналісти «Слово і Діло» дізнались, що мова йде про співвласників ТОВ «Біном-Груп» Віталія Залужного і Сергія Філя.
За даними слідства, які потрапили до ЗМІ, Залужний і Філь вимагали від депутата (яким, за попередніми даними, є Похольчук Роман Володимирович) неправомірну вигоду за складання звіту оцінки землі по законній вартості. Йшлося про земельну ділянку в Умані за адресою: вулиця Заводська, 25. Її придбав підприємець Костянтин Левченко за 816 тис. грн, але згодом продав громадянину Ізраїлю за 2,13 млн грн.
В результаті, Залужний і Філь, начебто, оцінили свої послуги в 38 тис. грн. Їм вручили підозру в одержанні неправомірної вигоди та її легалізації, а депутату – в наданні цієї вигоди. Ось така історія.
Спочатку, ми не повірили очам, коли побачили суму хабаря, що фігурує в даній справі – 38 000 гривень. Це ж навіть не «штука баксів», нижче якої не опускається навіть хабарник-початківець. Ще раз – 38 тисяч гривень на двох оцінщиків! Які вони, нібито, вимагали у підприємця через посередництво цілого депутата Обласної ради!
Та дивує навіть не це, а те, що хабарники, які працюють на таких смішних «мізерах», є фігурантами розслідування НАБУ і САП. З яких пір розслідування дрібних оборудок пересічних оцінщиків (які завдали шкоди хіба що якомусь хасиду, що хоче побудувати готель в Умані) знаходиться у підслідності НАБУ та САП? Шкода Державі нуль, користі для бюджету – теж не вбачається. І знову, дріб’язкові показники і гучні заяви про успіхи в боротьбі з корупцією за державні кошти.
ВАКС, як дзеркало деградації системи
Навіть якщо вдасться довести цю справу із хабарем менше тисячі доларів, розглядатимуть її найрозумніші судді ВАКС, які отримують зарплати по 200 000 гривень і покликані карати ТОП-хабарників.
Щоправда, судячи з останніх гучних заяв правозахисників, ВАКС, попри очікування, так і не зміг стати незалежним судовим антикорупційним органом, що демонструє високі стандарти правосуддя.
А от на окрему кримінальну статтю деякі судді ВАКС заслуговують в повній мірі. Останнім часом Вищий антикорупційний суд, таке враження, робить все можливе, щоб правова вакханалія зі сторони НАБУ і САП виглядала ще більш зухвалою та недолугою. Якщо ж подивитись на те, які ВАКС толерує зловживання, то можна стверджувати, що будь-який суд західної країни без жодних вагань виправдав би підозрюваних, проти яких органи застосовували подібні прийоми. А самих борцунів притягнув би до відповідальності. Але ми живемо в задзеркальному світі, де на європейські та американські гроші можливі будь-які зловживання.
Зокрема, керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров нещодавно жорстко розкритикував НАБУ та, особливо, політику ВАКС, зауваживши, що антикорупціонерам треба повертатися в правове поле, а не бути героями анекдоту про «доньку – повію».
Наразі ВАКС жодним чином не реагує на постійні зливи інформації від НАБУ та САП контрольованим активістам. Ті, в свою чергу, ганьблять людей, публічно призначають їх винними ще до судового рішення, яке потім може бути і виправдувальним. Таким чином порушується презумпція невинуватості.
«Перш за все, на це має звертати увагу ВАКС, тобто коли відбуваються такі події, коли призначають винних одразу, порушується принцип презумпції невинуватості… Все відбувається як у тому анекдоті: "у вас дочка – повія, але в мене ж син, а ви ідіть тепер і доводьте". От таким чином будується, на жаль, робота наших антикорупційних органів. Вони зливають негласні слідчі розшукові дані контрольованим антикорупційним активістам, і вони починають ганьбити людей, порушують принцип презумпції невинуватості. І вони, і самі антикорупційні органи», - зазначив Захаров.
Більше того, подвиги НАБУ та ВАКС потрапили у критичний тіньовий звіт Європейської комісії, в якому сказано, що Вищий антикорупційний суд стає дедалі більш залежним від НАБУ та САП, а його судді дозволяють цим антикорупційним органам порушувати Конституцію в частині прав людини.
«Будь-який суд має бути незалежний від слідчих органів, бо інакше це вже не суд», – коментують критичний звіт Єврокомісії щодо ВАКС в Харківській правозахисній групі. Але нічого подібного в Україні ми не бачимо.
Пачевський, Буйленко і всі-всі…
Ще цікавіша картина відкривається якщо подивитись на те, хто ж саме веде цю справу. Зі сторони НАБУ групу детективів очолює Володимир Пачевський, а весь процес відбувається за процесуального керівництва прокурора САП Сергія Буйленка. Це саме той Пачевський, який фігурував у зловживаннях та порушеннях закону у справі Бахматюка.
В свій час, адвокат Олексій Шевчук скаржився на прес-конференції, що детектив НАБУ Володимир Пачевський (зліва на фото) не з’явився для надання доступу до матеріалів справи з рефінансування VAB банку, а також у грубій формі відмовив надати цей доступ.
Також детектив був замішаний у скандалі із свідками по цій справі.
У матеріалі «Аферисти на службі НАБУ» йдеться про грубі порушення під час слідства, у яких фігурує прізвище нашого «героя».
Зокрема, у матеріалі йдеться про те, що авторка скарги на дії детективів НАБУ Ірена Росс — стверджує, що була представницею громадської організації «Фонд порятунку великих вкладників» і, начебто, займалася захистом прав великих вкладників VAB Банку. Після кількох місяців її активної діяльності до неї звернулися детективи НАБУ Смилий, Пачевський та Очеретюк із пропозицією співпраці. Основною метою, за її словами, було вимагання інформації, спрямоване проти власника VAB Банку Олега Бахматюка. Вона стверджує, що на постійній основі отримувала від детективів конфіденційні матеріали кримінальних проваджень, пов’язаних із Бахматюком — що, у разі підтвердження, свідчить про грубе порушення закону, зокрема положень про таємницю слідства та зловживання службовим становищем.
Також на окрему увагу заслуговує декларація В. Пачевського, у якій у 2024 році бачимо купівлю в Києві квартири вартістю більш як 2 700 000 гривень, що явно перевищує можливості навіть при високій зарплатні детектива НАБУ. Присутня свіжа квартира також і в декларації прокурора Буйленка. Напевно, це такий золотий стандарт, коли прокурор САП чи детектив НАБУ, після кількох років роботи на посаді у столиці, купує собі квартиру, вартістю мільйони гривень. Втім, цим фактом, якщо там є порушення, нехай опікуються внутрішні антикорупційні органи. Адже, правоохоронці, які повертають Державі мільярди, мають право на гідне життя у власних квартирах, чи не так?
Золотими гарматами по дрібних комахах
Але стоп, які мільярди! В даному випадку ми бачимо, як ресурси кількох детективів НАБУ та прокурорів САП, протягом майже цілого року від початку слідства, спрямовані на те, щоб розкрити і довести схему з хабарем у 900 (!) доларів на двох, тобто по 450 доларів кожному. Тоді як затрати на це розслідування, разом із зарплатами силовиків, напевно, разів у 100 переважають отриману користь. І це було б смішно, якби не було так сумно.
Більше того, це яскраво і красномовно характеризує всю антикорупційну вертикаль. Та підводить до висновку, що витрати на утримання антикорупційних органів набагато перевищують користь, яку вони приносять. І це системна, майже онтологічна проблема.
Якщо подивитись на реальну економічну користь від антикорупційної боротьби спеціалізованих відомств, то за останні три роки, згідно офіційним звітам, ця користь складає близько 5,23 млрд. гривень. Начебто пристойна сума? Тоді як загальні витрати на утримання основних антикорупційних органів України — НАБУ, САП та ВАКС за цей же період (2022-2024) склали приблизно 8,3 мільярда гривень. До самоокупності не вистачило якихось 3 мільярди, майже дві третини відбили ж! Але не все так просто.
Якби не «героїчна економія» на 3,36 млрд грн (сума порушень, які виявив аудит Рахункової палати по сумах закупівель дронів керівництвом Держспецзв’язку) і яку, без зайвої скромності, привласнив у власні досягнення тандем НАБУ-САП, то реальна користь від НАБУ-САП складає усього 1,87 мільярда гривень. Адже цю більш ніж трьохмільярдну економію, насамперед, організувало Мінцифри, яке, після скандалу, через Прозорро змогли істотно знизити суми по кількох дронових контрактах Держспезв’язку. НАБУ були в цій ланці лише як весільні спостерігачі, яких залучили, щоб диверсифікувати контроль.
Цікаво, що за 2022 рік дані і будь-яка статистика по здобутках і антикорупційних справах взагалі відсутня. Мабуть це обумовлено тим, що у перші місяці російського вторгнення більшість штату НАБУ-САП чкурнули з родинами бліц-кригом на західні фронти, де рили окопи на підступах до Ужгорода і Львова. Зрозуміло, що їм було трохи не до ТОП-хабарників.
Якщо ж взяти цифру за увесь період існування спеціалізованих антикорупційних структур, вона не менш красномовна.
Загальні витрати (2016–2024): приблизно 12,04 мільярда гривень.
Прямі відшкодування, без приписок (2016–2024): приблизно 3,14 мільярда гривень.
Отже маємо приблизно таку ж пропорційну картину, яка показує, що антикорупція в Україні - малоефективна і вартісна іграшка, яка лише плодить беззаконня і деградує навіть швидше, ніж падає курс гривні та віра в неї людей.
Відтак НАБУ, за словами того ж Ніколова: «стало дуже схожим на будь-яке з правоохоронних відомств, яке має на меті не боротьбу з корупцією, а хвастощі щодо показників, які межують з «обілєчуванням» фігурантів. Це коли твою справу розвалюють по дорозі, або дають можливість укласти угоду «гріши-плати-і гріши далі».
Не дарма, звідусіль, від людей різних фахових занять і політичних поглядів, чи не кожного дня лунають заклики розігнати, або докорінно реформувати НАБУ, як орган, що перестав виконувати свою пряму функцію, а, насправді, перетворився на непосильний тягар для бюджету України. А з ними - САП та ВАКС, як переоцінені органи, що лише потурають беззаконню і тягнуть з бюджету мільярди гривень щорічно вправніше за більшість корупціонерів.
Якщо так піде далі, то при шаленому дефіциті бюджету, який наразі є в Україні, сам факт витрат мільярдів гривень на органи з вкрай низькою сміхотворною ефективністю і такою жахливою схильністю до зловживань та порушень прав людей, буде виглядати як одна велика корупційна СХЕМА.
З іншої сторони, стає очевидним, що будь-яка наступна українська влада, будь-яка свіжа політична сила, що буде претендувати на лідерство, не захоче мати нічого спільного з такою антикорупційною системою. То скільки ще залишилось НАБУ, САП та ВАКС у такій конфігурації?