Поки українські військові ведуть свою боротьбу на фронті за підтримки США та європейської антипутінської коаліції, українському бізнесу доводиться вести власну боротьбу за виживання. Українська компанія Ukrainian Chemical Products, яка втратила свої активи у Криму у зв'язку з окупацією, змушена відбиватися від претензій щодо кредитів, виданих ще 2008 році.
Цікаво, що позивачем, який домагається банкрутства Ukrainian Chemical Products, є Commerzbank – другий за розмірами в Німеччині німецький банк, який продовжує працювати в росії. Банк «підтримує своїх міжнародних клієнтів в Росії» і «виступає банком-кореспондентом для російської дочірньої структури фінансової групи «Комерцбанк (Євразія)».
За даними з публічних джерел, Ukrainian Chemical Products – колишній найбільший виробник діоксиду титану в Україні, правонаступник компанії «Кримський Титан». Не секрет, що його кінцевим бенефіціаром є олігарх Дмитро Фірташ.
Спірний кредит видавався під будівництво цеху сірчаної кислоти на «Кримському титані». У зв'язку з війною, розв'язаною рф проти України в 2014 році, підприємство опинилося на тимчасово окупованих територіях і по суті припинило свою роботу. Відповідно, виплати за боргом було припинено. Сума претензій Commerzbank щодо кредиту на сьогодні становить 18,4 млн. євро.
У Group DF, якій належить Ukrainian Chemical Product, не коментують судові процеси та наполягають, що справа про банкрутство не відкривалася. Однак джерело, знайоме з деталями справи, повідомило, що боржник – Ukrainian Chemical Products – визнає наявність боргу. Проте сума претензій, озвучених Commerzbank, викликає розбіжності між сторонами і, на думку юристів, завищена. За українським законодавством (Частина 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства), суд не може розглядати банкрутство, якщо є суттєві розбіжності щодо суми претензій. Крім того, адвокати Ukrainian Chemical Products упевнені, що кредитор вчасно не подав усіх необхідних документів, які безпосередньо підтверджують спірні вимоги (вимоги ст. 45 КУзПБ).
На думку юристів, знайомих з деталями позову, суттєвим предметом спору також є термін позовної давності, який минув ще 1 січня 2023 року. Однак Commerzbank, посилаючись на законодавство Німеччини, намагається наполягати на тому, що термін позовної давності не був пропущений через переговори про реструктуризацію. Редакція направила запит до Commerzbank, проте на момент виходу публікації запит був проігнорований.
Виходить парадоксальна ситуація: доки Україна та її армія продовжує протистояти росії, а Уряд Німеччини шукає шляхи військової допомоги України, німецький комерційний банк опосередковано підтримує окупантів – руйнуючи український бізнес і, як ні в чому не бувало, продовжуючи працювати в росії. Банк, який сплачує податки до бюджету Росії, не особливо поспішає виходити з рф, прикриваючись інтересами своїх клієнтів. На російському сайті «КОММЕРЦБАНК (ЄВРАЗІЯ)» йдеться, що «дочірній банк Комерцбанку АГ продовжує свою операційну діяльність у Росії. Ми припинили нові угоди, але ми продовжуємо надавати послуги нашим міжнародним клієнтам». Голова правління Commerzbank Манфред Кноф публічно заявив «Інтерфаксу», що не кине німецьких «клієнтів напризволяще», поки вони продовжують вести бізнес у Росії. При цьому за період війни банк під ведення бізнесу в Росії збільшив резерви майже до 0,5 млрд. євро.
«Хто хотів із великих банківських груп – той уже вийшов із країни окупанта. Першою великою угодою з виходу іноземних банків і Росії став продаж у травні минулого французької Societe Generale дочірнього Росбанку групі «Інтеррос» Володимира Потаніна (якій він колись і належав – прим. ред.), - зазначає Іван Дранников, аналітик інвестиційної компанії Investment Capital. – Із гравців меншого масштабу свій актив у Росії продала чеська PPF Group (контроль у ХКФ банку групі російських інвесторів). На черзі – вихід австрійської Райффазен. А ось у німців – окрема пісня. Це нагадує історію, коли німці довго не могли злізти з російської «газової голки», заплющуючи очі на злочини росії. Зараз європейські банки продовжують робити бізнес у росії, навіть влаштовують кредитні канікули для російських «мобіків». І при цьому намагаються «кошмарити» українських підприємців, які постраждали від війни».
Щодо ведення бізнесу в рф позиція української влади і, зокрема, Нацбанку, досить жорстка: захищати українське підприємництво і видавлювати іноземні банки з росії.
«Під жорсткі обмеження мають потрапити ключові фінустанови на ринку капіталу рф, російські банки, насамперед ті, що обслуговують російський ВПК. Кожен із банків, що працює в росії, так чи інакше є активом кремля, а це автоматично прирівнює їх до «гаманців», з яких фінансується війна», - вважає Голова НБУ Андрій Пишний.