Вчора парламентський комітет у закордонних справах підтримав проект постанови про розірвання дипломатичних відносин України з Російською Федерацією і рекомендував винести це питання на розгляд Верховної Ради.
Питання «Розривати чи не розривати дипломатичні відносини України з РФ» сьогодні є непростим. Схоже, Україна не така «могутня» держава, як Грузія, яка з населенням в 4 мільйони осіб моментально розірвала дипломатичні відносини з Москвою після нападу на неї у 2008 році. Я іронізую, бо вважаю, що нам слід було розривати відносини відразу ж після анексії Криму та початку збройного протистояння на Донбасі.
Далі, якщо ми розриваємо відносини, то слід розривати їх повністю. Зокрема припиняти всю торгівлю з Росією. Ми досі торгуємо з агресором. Об’єми різко впали, але в цілому, співпраця все ще триває. Тому перш ніж вирішувати розривати стосунки, слід бути готовими розірвати їх повністю в усіх сферах співпраці та скасувати дію всіх двосторонніх угод.
Противники розірвання дипвідносин розповідають нам «байки», що в Росії багато наших заробітчан і якщо ми розірвемо відносини, то нікому буде представляти їх інтереси. Однак слід пам’ятати, що коли ми розриваємо стосунки, наші консульства в РФ продовжують працювати, а російські в Україні, тому інтереси громадян є кому захистити. А представляти Україну на дипломатичному рівні може або Швейцарія, або Польща чи США. Литва теж може взяти на себе таку функцію. У нас зараз повно союзників. Слід робити це послідовно і зупиняти будь-які контакти з агресором. Якщо ми знаходимося у стані війни з Росією, тоді слід розірвати Договір про дружбу, партнерство та співробітництво між Україною та Російською Федерацією, адже ми досі з ними дружимо. Такі речі слід робити, бо війна не припиняється і слід розставляти крапки над «і». Слід розуміти, що на Донбасі відбувається ніяка не Антитерористична операція, а повноцінна війна, там воюють російські громадяни. Слід визнати те, що відбувається на Донбасі, війною, і тоді нарешті всі почнуть говорити, що в нас не громадянська війна всередині країни невідомо з ким, а саме війна з Росією.
Україна перебуває в стані війни з Росією, і ми повинні назвати це саме так. Ми не повинні оголошувати війну, ми для початку повинні зафіксувати, що знаходимося в стані війни з Росією, яка напала на нас. От і все. Якщо ми першими нападаємо, то перед атакою ми перші оголошуємо їм війну, а оскільки по факту вони вже напали, ми повинні констатувати, що перебуваємо у стані війни, агресором є Росія, вона є окупантом – захопила Крим і частину нашої східної території в Донецькій і Луганській областях. Про це слід заявити. Всі це розуміють, але наші розумні політики постійно це замовчують і розказують про Антитерористичну операцію. АТО мають проводити спецпідрозділи СБУ і внутрішні війська, але не регулярні Збройні Сили України.
Розірвання дипломатичних відносин і оголошення стану війни, принаймні, поставить усе на свої місця. Бо якщо де-факто ми перебуваємо у стані війни, а де-юре, наші підприємства і усілякі «друзі», як авіазаводи, надалі будують і поставляють Росії літаки, то в стані війни такі речі неможливі. Зокрема, ми можемо почати з того, що росіяни мають до нас претензії, бо ми блокували транзит їхніх вантажівок в Європу. Тоді це виходить автоматично. Ну і слід щось вирішувати з питанням газу.
Якщо ми визнаємо стан війни з Росією, то наші «друзі» в Європі, які погрожують скасувати антиросійські санкції, опиняться перед дилемою: або вони підтримують агресора, з яким ми знаходимось в стані війни, або автоматично продовжують санкції.
Насправді, весь світ на чолі з президентом США Бараком Обамою хочуть зам’яти цей конфлікт на Донбасі, адже в них є купа інших проблем. Наприклад, біженці у Європі, - для них це набагато важливіше, бо це їх безпосередньо стосується. Тому ніхто з них не буде в захваті від можливого оголошення Україною війни РФ.
Водночас, постанова про розірвання дипломатичних відносин України з Росією навряд чи набере достатньо голосів у Верховній Раді. БПП і «Народний фронт» не підтримають такий документ, а найперше проти нього виступить Юлія Тимошенко.
По-перше, політики не готові прийняти таке рішення, – частина з них мають ділові стосунки з Росією. По-друге, деякі лідери фракцій мають парочку «скелетів в шафі» і давно тепло дружать з Володимиром Путіним. І якщо ці фракції підтримають припинення дипвідносин, російські спецслужби можуть викинути в ЗМІ масу цікавих речей про їх керівників. Тому я думаю, що ця постанова в Раді однозначно не пройде. Але це хороший тест на Верховну Раду, - аби ми знали, з ким маємо справу.