На продукти харчування та товари повсякденного попиту сім'я в Києві в середньому витрачає 3 тис. 140 грн, або орієнтовно 92 євро. Для порівняння в Мінську витрачають 192 євро. Засоби, які громадяни України щомісяця витрачають на продукти і товари повсякденного попиту, значно менше витрат європейців з інших країн. Це відображають дані ритейл-аудиту Nielsen. Але ж треба розуміти економічну логіку тих повідомлень, які є.
Насправді українці споживають більше з точки зору своїх доходів, в співвідношенні доходів і витрат на продукти харчування. Згідно із статистикою, у нас на продукти харчування витрачається десь 41,6%, і ще 8% з чимось — це алкогольні напої і тютюн. І таким чином вважається, що 50% ми витрачаємо на продукти харчування і алкоголь. В реальності це, так би мовити, середня температура по палаті, тому що зрозуміло, що є верстви населення, які заробляють більше, і їх частка витрат на продукти харчування може складати і 15, і 20%, а є люди похилого віку, які живуть на мізерну пенсію, і у них справді і 70% доходів йде на продукти харчування. А у нас така статистика відсутня. Держкомстат тільки починає говорити, що вони планують розраховувати ці показники медіани зарплат і доходів. Тобто береться все населення і рахується в середньому, скільки ця людина отримує доходів, і вже потім можна орієнтуватися, яка структура витрат для людей більш реалістична.
Тепер щодо витрат на продукти харчування. Тут питання полягає в тому, що, по-перше, є поняття паритет купівельної спроможності. У нас гривня з точки зору долара і євро, недооцінена. Таким чином, умовно кажучи, якщо перерахувати, скільки можна купити курятини, масла, хліба, молока, сиру і т.д., то в реальності це буде вдвічі дешевше в Україні, ніж за кордоном. В минулому році був в Бельгії і просто сфотографував показник ціни на філе курятини в магазині. І воно, якщо не помиляюсь, втричі там дорожче, ніж в Україні, при тому, що воно тут суттєво виросло зараз. Зрозуміло, що там значно вище заробітна плата, не в два і не в три рази, а умовно в десять разів, тому витрати для них на ті самі продукти харчування будуть меншими.
Крім того, є питання якості продуктів. Тут вже питання полягає у тому, що якість твердих сирів, які у нас виготовляються в масовому порядку, незрівнянно нижче, ніж в Європі. І тому ми не можемо сказати, що ми їмо стільки сирів і вони їдять стільки сирів. А ви якість того сиру брали? А ви якість інших виробів брали? Тобто не завжди ви можете оцінити навіть просто за формальними показниками по продуктах харчування, що дешевше, а що дорожче. Куряче філе, умовно кажучи, воно однаково що там, що тут, молоко теж, якщо брати не у бабки, а саме в магазині — воно має більш-менш стандартні вимоги по структурі молока і його якості, і таким чином ви можете порівнювати продукти. А чим більш перероблений цей продукт, тим одразу виникає питання, в якій мірі він кращий чи гірший. До речі, щоб було зрозуміло, не завжди там воно краще.
Тому коли говорять, скільки же ми витрачаємо, то якщо брати від реальних доходів населення, то ми витрачаємо дуже багато на продукти харчування, і це вказує про нашу бідність населення. Але, з іншого боку, очевидно, що фізично ми не їмо менше продуктів. Ще у Леніна була така класична робота - “Розвиток капіталізму в Росії”, в якій була така цікава статистика того часу — це статистика споживання картоплі і хліба. Враховуючи, що картопля вважалась найдешевшим продуктом, а хліб був дуже дорогим, то Ленін показував, що якщо люди починають споживати більше картоплі, то це вказує на те, що вони бідніше живуть.
І зовсім інша історія в Україні з хлібом. Зараз хліб є найбільш дешевим продуктом. Тому якщо ви бачите, що йде статистика про скорочення споживання хлібу, люди не перестають їсти хліб чи макаронні вироби, але якщо вони їх споживають менше, то це якраз може бути непрямим показником, що реальні доходи зростають, що люди замість хліба починають споживати більш калорійні продукти і об'єктивно більш дорогі. Якщо дивитися динаміку, ви можете не бачити дані по доходах і те, наскільки вони реально відображають картину, але якщо ви будете бачити статистику по виробництву хліба, то ви можете доволі точна сказати, що відбувається з доходами населення.