У Верховній Раді подають законопроєкт, який може зобов’язати учнів та вчителів спілкуватися українською мовою на території школи не лише під час уроків, пише Українська правда.
Про це повідомила ініціаторка законопроєкту, народна депутатка та освітянка Наталія Піпа.
"Ми зобовʼязали усі школи із 2021 надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає в тому, що виходячи з уроку діти, а подекуди й вчителі – переходять на російську.
Щоб це змінити, я реєструю законопроєкт, який зобовʼязує говорити українською на перерві, шкільному подвірʼї, стадіоні та всій території школи", – написала Піпа.
За підсумками моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою під час уроків і перерв.
Депутатка зазначила, що зміни є необхідними, зокрема, через тиск на українськомовних дітей, конфлікти, пов’язані з мовою, і випадки булінгу. Також існує проблема в тому, що дітям, які не володіють українською, складніше навчатися.
"Діти, які погано знають українську вже в першому класі – мають труднощі із навчанням у школі, відстають у читанні, гірше засвоюють матеріал. Пізніше мають гірші результати на контрольних, ЗНО/НМТ та мають гірші можливості для вступу та роботи в майбутньому.
Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми говорять російською. Таких батьків я закликаю спілкуватися із дітьми українською", – каже Наталія Піпа.
Поданий законопроєкт вводить до Закону "Про освіту" поняття "українськомовного середовища" та зобовʼязує засновників, керівників, працівників закладів освіти створювати та підтримувати українськомовне середовище.
Законопроєкт передбачає, що вчителі не зможуть переходити на російську на перервах, у їдальні, у приватному спілкуванні на території школи.
Натомість вчителі та директори зможуть проводити просвітницькі заходи, закликати учнів спілкуватися українською і робити зауваження, коли чують російську у дітей.
Також законопроєкт пропонує батькам школярів долучатися до створення та підтримання українськомовного середовища в закладі освіти.
"Дуже важливо, щоб використання української мови не закінчувалося 45 хвилинами уроку. Ми маємо позбутися цього умовного правила в головах освітян, учнів та батьків: "Пролунав дзвінок – можна будь-якою мовою" (і ми розуміємо, що ця будь-яка – чомусь російська)", – вважає Піпа.
Згідно з її законопроєктом, Кабмін та центральні органи виконавчої влади будуть зобов’язані розробити ефективну систему вимірювання мовленнєвих компетенцій дітей.
"Я сподіваюся на підтримку як батьків, так і освітян. Ми маємо обʼєднатися заради наших дітей.
Законопроєкт у процесі реєстрації. Усі деталі будуть пізніше, як тільки документ буде опубліковано на сайті Верховної Ради", – додала Піпа.
Нагадаємо, 17 липня набрав чинності пункт закону про медіа, який посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм.
Зазначимо, що Верховна Рада запровадила у законодавстві про національній меншини постійне обмеження для російської мови. Мови меншин можна буде використовувати в політичній рекламі, приватних школах та університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, проте це не стосуватиметься мови країни-агресора – російської.
Раніше повідомлялося, що у німецькій землі Гессен українська мова стане другою іноземною в школах.