Ось і претензії до підприємств, що забезпечують харчуванням українських військовослужбовців, які останніми днями активно поширює в пресі ГоловКРУ, не витримують жодної критики. Більш за все це схоже на передвиборчий піар та намагання перерозподілити харчову галузь у Збройних Силах. Кому це вигідно? Відповідь, як завжди, лежить на поверхні.
Проаналізуємо висновки ГоловКРУ щодо, начебто, «порушень» в системі забезпечення харчуванням українських Збройних Сил, які представники цього контролюючого органу оприлюднили 21 травня на своїй прес-конференції.
Цитата:
Міністерству оборони не вдалося уникнути дублювання окремих функцій структурних підрозділів та забезпечити встановлення належних правовідносин з суб’єктами підприємницької діяльності.
У Міністерстві оборони паралельно чинними є два нормативних документа (наказ від 09.12.2002 № 402, зареєстрований в Мін’юсті, і наказ від 20.03.2008 № 106, який незареєстрований у Мін’юсті), які окремими своїми положеннями вносять розлад у виконання структурними підрозділами своїх функцій щодо продовольчого забезпечення.
Виконання вимог цих двох документів призвело до того, що два підрозділи (Центральне продовольче управління та Департамент постачання матеріальних ресурсів), які управляють процесом продовольчого забезпечення, не несуть відповідальності за кінцеві результати виконання бюджетної програми.
Фактично відбулося відсторонення Генерального штабу Збройних Сил України від виконання функції управління процесом забезпечення боєздатності ЗСУ в частині харчування.
А як щодо договірних взаємовідносин, які регулюються нормами Господарського та Цивільного кодексів України? Про них ГоловКРУ в даних коментарях чомусь забуло і бідкається про те, що Генеральний штаб ЗСУ відсторонили від процесу «забезпечення боєздатності в частині харчування». Цим самим ГоловКРУ публічно спонукає на повернення до старої радянської системи харчування військовослужбовців, яка через свою непрозорість залишала солдата голодним. Виникає логічне запитання: чи не лобіює цим ГоловКРУ чиюсь рішучу зацікавленість бути залученим до процесу харчування військовослужбовців?
Цитата:
Негативно позначилася на організації харчування відсутність у Міністерстві оборони України єдиної методики (алгоритму) розрахунків потреби в коштах на забезпечення військовослужбовців продовольством.
В результаті до бюджетного запиту включається спискова (штатна) чисельність особового складу, яка порівняно з заявками на харчування, які базуються на фактичній чисельності військ, є значно більшою.
Наприклад, у 2008 році для бюджетного запиту визначено спискову чисельність військовослужбовців, які харчуються за загальновійськовою нормою № 1, в кількості 56,7 тис. осіб, а згідно із даними заявки чисельність цієї категорії осіб на 9 тис. осіб менша.
Зайве включення до паспорту бюджетної програми тільки цих 9 тис. осіб спричинило необґрунтоване збільшення асигнувань для забезпечення їх продовольством щонайменше на 82,1 млн гривень.
Так само, у 2009 році необґрунтовано завищено майже на 3 тисячі чисельність осіб, що забезпечуються харчуванням, та зайво заплановано 32,9 млн гривень.
Потрібно відмітити, що необґрунтована належним чином потреба в коштах, які мали бути спрямовані на фінансування продовольчого забезпечення, призвела до вкрай негативних наслідків.
Зокрема, протягом 2008 року для забезпечення потреб харчування військових Державним бюджетом виділено додатково в порівнянні з затвердженими показниками майже 340 млн гривень.
При цьому практично були «оголені» такі напрями фінансування оборони, як закупівля та модернізація озброєння та військової техніки для Збройних Сил України, прикладні дослідження у сфері військової оборони держави, відновлення боєздатності, утримання, експлуатація, ремонт військової техніки та озброєння тощо.
У цьому пункті ГоловКРУ «вдало» жонглює поняттями «просити гроші» та «використати гроші». Яким саме законодавчим актом передбачено відповідальність за те, що просяться гроші на харчування в межах спискової чисельності особового складу? Для непосвідчених пояснимо, що Міноборони подало Бюджетний запит із розрахунку штатної чисельності особового складу, харчування яких забезпечується з Держбюджету. Проте, в заявці на харчування, яка щоденно подається спеціалізованим підприємствам, що надають послуги з харчування, включена фактична чисельність, звісно, що туди не включені військовослужбовці, які знаходяться у цей день у відпустці, відрядженні, звільненні тощо. Чи може за змістом своєї заяви ГоловКРУ пропонує Міноборони кормити «мертвих душ», включаючи їх в щоденні заявки?
Цитата:
Відсутність чіткого та прозорого механізму визначення вартості послуг, що надаються суб’єктами підприємницької діяльності, призвела до надмірного, а деяких випадках - і невиправданого витрачання бюджетних коштів.
Необхідність підвищення вартості харчування суб’єкти підприємницької діяльності в основному обґрунтовували рівнем інфляції.
Тут ГоловКРУ, знову жонглюючи недоведеною самим ГоловКРУ інформацією, намагається заявити про збільшення вартості харчування, якого фактично не відбувалося. Звісно, заява ГоловКРУ щодо підвищення вартості нічим окрім емоцій не підкріплена.
Цитата:
Аудиторами підраховано, що якби зростання вартості послуги харчування (наприклад, загальновійськової норми № 1) було обґрунтоване відповідно до рівня інфляції, Міністерству оборони вдалося б заощадити у 2008 році 31,9 млн гривень.
Про необґрунтованість погодженої Департаментом державних закупівель збільшеної вартості послуги свідчать обсяги фактичних затрат, які здійснювали суб’єкти підприємницької діяльності для організації забезпечення продовольством військовослужбовців.
Не зрозуміло, як аудитори ГоловКРУ могли підрахувати зростання вартості послуги з харчування, якщо такого зростання не відбувалося взагалі?
Цитата:
Обрані Міністерством суб’єкти підприємницької діяльності закупівлю продовольства, як правило, здійснювали у посередників.
Наприклад, для надання послуг з харчування військовослужбовцям в/ч західного регіону ТОВ «Мезон» (м. Київ) отримало продуктів протягом вересня-грудня 2008 року від ПП «ЕПІФІТ» на суму 17,5 млн грн, протягом січня 2009 року від ТОВ «ФОРМАТ ТРЕЙД» - на суму 3,6 млн грн. Загалом - понад 21 млн гривень.
Цікавим є те, що юридичні адреси фірм ПП «ЕПІФІТ» та ТОВ «ФОРМАТ ТРЕЙД» співпадають – м. Одеса, вул. Кінна, 22.
У вказаних фірм продукти ТОВ «Мезон-К» протягом вересня 2008 – січня 2009 року закуповувалися за значно завищеними проти середньо ринкових цінами.
Майже удвічі переплачувалося за цукор (його купували по 7,40), гречку (7,80), олію ( по 14,60), м'ясо птиці (більше 30 грн.), ковбасу (по 68 грн)… А за десяток яєць платилося по 18 гривень.
Крім того, ТОВ «Мезон» документально не підтверджено фактичні затрати, оплачені Міністерством оборони у складі вартості послуги, на загальну суму 7,7 млн гривень.
Сумнівною є компетенція аудиторів ГоловКРУ, які самі не розібралися в тому, що Міністерство оборони не сплачує за яйця, птицю, ковбасу… А закуповує послуги з харчування, які вимірюються в кількості та якості готових порцій перших, других, третіх блюд, поданих на сніданок, обід та вечерю.
Цитата:
Ще один приклад. Приватним підприємством «Артек-Союз» у вартість кожної добової видачі без підтвердження фактичними витратами включено від 5,08 грн до 5,42 грн, що мало наслідком надмірне витрачання з серпня по грудень 2008 року бюджетних коштів лише по загальновійськовій нормі № 1 в сумі понад 5,5 млн гривень.
Як з’ясувалось в ході аудиторського дослідження, інші суб’єкти господарювання (СТОВ «Деркачі», ТОВ «Південна продовольча група») за умови продовження з ними договорів (розірвані за ініціативи Міністерства оборони у вересні-грудні 2008 року) погоджувались надавати послуги за меншою приблизно на 5 гривень вартістю ( тобто - 30 або 31 гривня).
Зменшення хоча б на 5 гривень загальної вартості послуги з харчування тільки по загальновійськовій нормі № 1 дозволило б зекономити у 2008 році понад 86 млн гривень.
Таким чином, внаслідок непрозорого та не обґрунтованого відповідними розрахунками механізму визначення вартості послуг з харчування, надмірно та неефективно використано у 2008 році бюджетних коштів в загальній сумі понад 100 млн гривень.
Даючи коментарі щодо економії коштів на харчуванні солдат, потрібно замислитись над тим, що економія витрат на харчування можлива: або за рахунок якості та калорійності їжі, або за рахунок недоїдання солдата, або ж за рахунок його здоров’я. А чому ГоловКРУ не ставить питання іншим чином: якщо взагалі не годувати солдат, то можна зекономити всі кошти?! Або все ж таки неможливо економити 5 грн. на їжі захисника нашої держави?
Цитата:
Вкрай негативно позначається на системі організації харчування непрозора схема проведення Міністерством оборони процедур закупівель послуг з харчування.
Не дивлячись на недостатність об’єктивних підстав Міністерство оборони у вересні-грудні 2008 року із 9 фірм, які займалися організацією харчування у 2007-2008 рр., розірвало діючі договори з 7 постачальниками послуг. Натомість Міноборони організувало закупівлю послуг з харчування шляхом проведення торгів з обмеженою участю. При цьому до учасників торгів не були висунені жорсткі кваліфікаційні вимоги.
Тут знов таки спостерігається однобокість позиції ГоловКРУ та неймовірне бажання допомогти комусь силоміць видавити діючих постачальників послуги з харчування ЗСУ з цього бізнесу та повністю заволодіти ним.
ГоловКРУ не побоялося зробити висновки, що не входять до компетенції навіть уповноваженого органу у сфері держзакупівель - Мінекономіки. Так, згідно з діючим законодавством у сфері держзакупівель, право вибору процедури закупівлі (відкриті торги, торги з обмеженою участю, двоступеневі торги тощо) є виключним правом замовника торгів, цей вибір навіть не може бути оскарженим.
Разом з тим, ГоловКРУ дозволяє собі зробити висновки стосовно підстав, дає судження стосовно їх недостатності та ставить під сумнів їх об’єктивність, при цьому забуваючи, що для таких висновків у нашій країні все ж такі існує судова гілка влади.
Логічно виникає питання: в рамках якого правового поля діє ГоловКРУ, оприлюднюючи дані судження?
Цитата:
Організація нової системи надання послуг харчування, не забезпечила вирішення наявних проблем стосовно військового майна та відшкодування вартості спожитих суб’єктами підприємницької діяльності комунальних послуг та енергоносіїв.
Міністерством оборони не було забезпечено укладання суб’єктами підприємництва договорів з усіма військовими частинами, нерухоме та рухоме військове майно яких використовувалось для надання послуг з харчування.
Донині Товариством з обмеженою відповідальністю «Мезон-К» не укладено договори з відповідними квартирно-експлуатаційними відділами міст Володимир-Волинський, Мукачеве та КЕЧ Самбірського району Львівської області щодо користування майном понад 20-ти військових частин.
А в реальності ці договори укладено. ГоловКРУ відверто бреше!
Цитата:
Про це свідчать результати проведеного серед військовослужбовців анкетування, згідно з якими майже кожного третього військовослужбовця не задовольняє якість послуг, що надаються суб’єктами підприємницької діяльності, після харчування в них залишається відчуття голоду, а кожного четвертого військовика залучали до приготування їжі, миття посуду, прибирання їдалень, завантаження та розвантаження продовольчих товарів.
Проте Україна таки поки що правова держава, хоча б згідно до норм Конституції, відтак посилатися на частину 2 статті 19 Конституції України ми сміливо можемо. Конституційно задекларовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Звернемося до норм Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні». Статтею 12 цього ж таки Закону визначено, що службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов'язані суворо додержуватися Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом.
Не будемо цитувати Закон «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», оскільки ті, хто цікавляться, прочитають самі, але запевняємо, що ні статтею 10 цього ж таки нормативно-правового акту, ні жодною іншою його нормою не надано органам контрольно-ревізійної служби України здійснювати анкетування. Та це все так красиво за Законом, а в реальності?
Реклама – двигун прогресу … Кимось давно зроблений висновок, що якимсь чином став істиною. Антиреклама – теж реклама, але безкоштовна. То виникає питання, чи мали надію суб’єкти господарювання, що співпрацюють з Міністерством оборони, України на таку гучну, БЕЗКОШТОВНУ піар-акцію, рекламу їх діяльності - так красиво зроблену посадовими особами ГоловКРУ, за яку і подякувати можна?