Національні особливості АЧС в Україні напередодні відкриття ринку землі: стратегія та тактика

Офіційно ветеринарна служба реєструє лише поодинокі випадки АЧС, й ті, переважно, в приватному секторі. Неофіційно лише за останні кілька місяців відбулося близько 10 спалахів АЧС на середніх та великих свинокомплексах України. Чому почастішали випадки спалахів Африканської чуми свиней (АЧС) і кому це вигідно, а також куди іде уражена вірусом свинина, ми й спробували розібратися. Адже загальні збитки від АЧС в Україні тільки за останні роки склали понад 2,1 млрд. грн.

В цьому журналістському розслідувані ми намагаємося дати відповіді на наступні запитання:

1. Наскільки реально постраждала галузь від АЧС в Україні в 2018-2019 роках, і скільки випадків АЧС не потрапили до офіційного списку Держпродспоживслужби?
2. Кому вигідне неконтрольоване поширення АЧС в Україні?
3. Які наслідки епідемія АЧС матиме для ринку зерна та ринку землі в Україні?

Для початку зайшли на офіційний сайт Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби), де з 1.01.19 зареєстровано 2 десятка спалахів захворювання, з яких на промислових підприємствах зафіксовано лише кілька випадків. При цьому найбільший з них у господарстві з поголів’ям біля 300 тварин, а решта випадків – це захворювання серед диких свиней та у приватномусекторі - тобто у «діда з бабою».

Але насправді ситуація зовсім інша і набагато складніша, хоча вголос про неї ніхто не говорить.

Це і зрозуміло. Адже дієвих механізмів компенсації збитків немає. Крім того передбачена кримінальна відповідальність для посадових осіб підприємства, котрі допустили поширення АЧС на господарстві.

Тому бізнес, намагаючись мінімізувати збитки у разі виникнення захворювання, вирішує це питання «по-своєму». У багатьох випадках: після встановлення наявності вірусу на підприємстві просто відбувається швидкий розпродаж товарного поголів’я на м’ясокомбінати за пів ціни. Протягом 3 днів (не більше) біля ферми вишиковується колона так званих «стерв’ятників», які за 50% від ціни забирають всю “здобич” і зникають у «невідомому напрямку». Завантаження тварин відбувається і вдень, і вночі. Для довідки: щоб вивезти за 3 дні середню ферму з кількістю 2500 свиноматок або 35000 свиней одноразового утримання, необхідно близько 50 одиниць автотранспорту щоденно (фури та буси облаштовані для перевезення тварин)! Таку концентрацію техніки та переміщення такої кількості тварин по дорогам всеукраїнського значення неможливо не помітити. Ще дивніше, що відповідними державними структурами, в порушення законодавства, але без проблем видаються ветеринарні документи цим «стерв’ятникам» на транспортування потенційно небезпечних тварин з області в інші регіони — фактично на розвезення чуми Україною. В цьому випадку очевидні корупційні мотиви.

Із власником одного із таких підприємств нам і вдалося познайомитися, а потім в подальшому і потоваришувати. Чоловіка звали Микола, і він на початку розмови був дуже обережним та стриманим. Проте, після тривалого спілкування нам всетаки вдалося його розговорити. Пан Микола був фактично у відчаї від того, що коїться в Україні, не зважаючи на те, що бізнес втратив він вже майже рік назад.

Яким чином на його підприємство потрапила АЧС, він достеменно не знає. Але вважає, що це трапилося через спалах захворювання на приватних господарствах односельчан – одночасно у кількох людей. Усі вони купували молодняк поголів’я (поросят) в одного і того ж постачальника. Відповідно, швидше за все, мова йде про тих самих “стерв'ятників” та «сірих трейдерів», які ощасливлюють крупні свиноферми, скуповуючи у них уражене поголів’я (в тому числі й молодняк), а далі його розпродують в особисті селянські господарства, поширюючи АЧС Україною.

Зі слів пана Миколи, найбільш поінформованими про реальні спалахи АЧС серед великих підприємств в Україні є м’ясопереробники та «заготівельники» свинини, оскільки саме вони беруть активну участь в «допомозі по утилізації» заражених вірусом тварин. Деякими контактами таких «заготівельників» поділився з нами пан Микола, але більшу частину їх ми знайшли в інтернеті.

Далі в процесі розслідування стало зрозуміло, що найбільш активними на західній Україні «санітарами» є Житомирський м’ясокомбінат та львівський «Єврокомерс», що ведуть активний пошук «продукції» на ринку виробників, котрі потрапили в халепу.

Нам також вдалося зустрітися з одним із колишніх співробітників одного із цих переробників, і ще з кількома працюючими закупівельниками інших підприємств, які й поділилися своїм багатим досвідом. І зокрема тим, звідки за півціни постачалося поголів’я за останній рік їхньої роботи. Перелік господарств, що продавалися за пів ціни, був вражаючим!

Це при тому, що до нього ще не потрапили ті виробники свинини, які мають свою власну переробку - самостійно на власних потужностях переробляють некондиційну свинину. Однак, як виявилося, зникнення із карти України чергового великого виробника свинини навіть із своєю власною переробкою не може пройти непоміченим. Адже відразу в регіоні відбувається миттєве просідання ціни на свинину на 15-20%. Тому обізнаним людям не важко встановити місце чергового спалаху АЧС: слідкуємо за миттєвим вивозом поголів’я на забій і ціною в регіоні.

За результатами нашого розслідування та завдяки новим багаточисельним контактам, ми змогли скласти перелік українських виробників свинини, які постраждали протягом 2018-2019 року від АЧС, але не потрапили до офіційної статистики Держпродспоживслужби з різних причин.

Кількість таких випадків за 18 місяців склала більше 30. Проте, на відміну від офіційної статистики, на цій карті опинилися справжні промислові об’єкти, а не бабусі й дідусі із поодинокими тваринами в їхньому присадибному господарстві. До цього переліку потрапили дійсно флагмани українського ринку виробництва свинини з поголів’ям від кількох тисяч тварин до стотисячного поголів’я.

В подальшому ми продовжили своє розслідування вже щодо підприємств зі списку. Нас цікавили деталі кожної окремої трагедії, що трапилася в той чи інший період часу на цих підприємствах.

Але пошук контактів на кожному підприємстві – надзвичайно непроста справа. Особливо коли більшість із них вже не існують більш ніж пів року після знищення поголів’я. Ми вирішили сконцентруватися саме на великих виробниках із цього переліку і відібрали тих, у кого маточне поголів’я складає більше 1000 свиноматок або більше 15000 одночасного утримання. Їх виявилося 6, і це провідні гравці українського ринку:

1. ТОВ «Золотоніський бекон» – власник колишній губернатор Черкаської області Ткаченко Юрій Олегович. Адреса виробництва: с. КрупськеЗолотоніського району Черкаської області. Маточник на 1000 свиноматок та відгодівельник з сумарним поголів’ям біля 15 тисяч.
2. ТОВ «Агропродсервіс» – власник Чайківський Іван Адамович. Адреса виробництва с. Ланівці та с. Настасів Тернопільської області 3 тис. та 5тис. свиноматок відповідно з сумарним поголів’ям більше 100 тисяч.
3. ТОВ «Аграрна компанія 2004» власник чинний депутат Верховної Ради Сергій Лабазюк. Адреса площадки с. Доброгоща 800 та с. Гвардійське 1700 свиноматок з сумарним поголів’ям більше 35 тисяч.
4. ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат» – комплекс на 100000 голів з власною переробкою. В 2018 «згоріла» від АЧС одна із його площадок на 30000 тис. голів. Інформацію співробітники компанії підтвердили, однак побажали залишитися невідомими і назву площадки попросили не вказувати в матеріалах розслідування.
5. «ФрідомФарм Бекон», що знаходиться за адресою: м. Олешки Херсонської області. Чисельність поголів’я на момент спалаху АЧС в 2018 році нараховувала біля 17 тисяч.
6. «Нива Переяславщини» з сумарною чисельністю поголів’я на 5-ти площадках біля 170000. Виник спалах АЧС в 2018 році на одній із площадок з чисельністю більше як 30000 поголів’я.

Решта підприємств із списку мали менше 1000 свиноматок, хоча їх перелік у нас також є.

По кожному із 6 підприємств було проведено детальну роботу стосовно отримання доказів, що підтвердили спалах АЧС в 2018 чи 2019 роках, та інших деталей, що стосуються справи. Було встановлено контакти з співробітниками підприємств, які на момент розмови здебільшого вже не працювали або збиралися звільнятися. Нас цікавили наступні деталі в їх діяльності: які причини виникнення АЧС, версії джерел потрапляння збудника, рівень біобезпеки, джерела надходження зернової групи, хто був постачальником кормів тощо.

Що цікаво, що п’ять із шести виробництв із нашого списку об’єднує спільний постачальник кормів – компанія «Каргілл». В деяких випадках компанія була основним постачальником, а в деяких (таких, наприклад, як ТОВ «Аграрна компанія 2004» та ТОВ «ФрідомФарм Бекон») вона прийшла за місяць до спалаху АЧС. Ще дивнішим виявився той факт, що в усіх 5 підприємствах робота з поставки кормів тривала не більше 6 місяців! В єдиній компанії зі списку (ТОВ «Нива Переяславщини») не вдалося встановити факт присутності «Каргілл» в складі постачальників корму. Проте, зі слів працівників, вони підтвердили, що напередодні зайшов новий постачальник на одну із площадок, однак, яка саме це була компанія, вони не пам’ятають, давно було. Після аналізу документів з податкової служби вдалося встановити, що приблизно через місяць після цього відбулися нечисельні транзакції між компанією «Каргілл» та ТОВ «Нива Переяславщини». Беручи до уваги, що розрахунок за товар ведеться із відтермінуванням, є висока ймовірність їхньої присутності і на «Ниві Переяславщині».

В якості прикладу розглянемо найбільш свіжу з точки зору подій (травень-червень 2019 р.) ситуацію на ТОВ «Аграрна компанія 2004». Діючими особами цієї історії виступили як колишні, так і нинішні співробітники компанії.

Історія бере свій початок з березня цього року, коли на підприємство заїхав представник компанії “Каргілл” пан Андрій до пана Івана, головного технолога, з «особливою» пропозицією. Вона була на 15% нижчою від середньоринкової вартості, та ще й передбачала регулярну «подяку» в розмірі 10% для менеджменту компанії. До цього всього пропонувалося відтермінування від 60 до 90 днів! Ну надто солодко, щоб не погодитися. Якщо скласти до купи запропоновані дисконти та виплати, а також вартість витрат на відтермінування, то при середній прибутковості 30% в галузі, дана операція для постачальника не мала економічного зиску і вочевидь була збитковою. Однак, на той момент пан Іван так не думав.

На повторну зустріч для підписання контракту та обговорення деталей під’їхав вже керівник Західного регіону пан Гуцуляк. Ударили по рукам і домовилися про постановку так званого «досліду» відразу на кілька площадок. Попередньо було обговорено, що представники «Каргілла» обов’язково заходять на виробничі площадки для контролю за процесом проведення дослідів. В середині квітня продукція компанії зайшла на підприємство. З цього моменту і почався ряд незапланованих подій! На початку травня різко упали показники росту поросят. Представники «Каргілл» сказали, що це все через неякісні ветеринарні препарати, і порадили працювати через їхні афілійовані структури. Далі сталося ще гірше: на свинофермі в Доброгощі почався падіж поросят, а через деякий час – і на свинофермах в Гвардійському. Вирішили повернутися до ветпрепаратів постачальників, що були до приходу «Каргілл». Свині дохнути перестали, але майже зупинилися в рості. Так тривало не довго, і вже в кінці травня ситуація раптово погіршилася: почався масовий мор свиней спочатку в Доброгощі, потім – в Гвардійському. Це була АЧС!

Свідчення колишнього завферми Максима Роденка та свинаря Савчука В’ячеслава вказали на ще один нюанс: після занесення АЧС на ферми, вона розійшлася по всьому району, так як з ферм завжди зникала певна кількість готового корму, і зацікавленим в цьому процесі виступав начальник комбікормового цеху за участі самого Івана. Крім того, хворі на АЧС свині вивозилися ще живими тисячами кожної ночі в невідомому напрямку, причому як малі, так і великі.

Спілкування з місцевим населенням сіл Доброгоща та Гвардійське підтвердило, що з свинокомплексів на початку літа днів десять цілодобово виїздили великовантажні свиновози та чути було вереск свиней. Також в селах люди знають, що була АЧС, тому теж швидко збули своїх поросят на м’ясо. На запитання, чи не страшно було це робити, вони відповіли, що власники свиноферм це зробили, а їм що, не можна.

Проведена робота по іншим підприємствам із нашого списку показала приблизно однакову ситуаційну модель: надзвичайно приваблива пропозиція для бізнесу від постачальника (відтермінування, дисконт) – «вигідні умови» для менеджменту – поспішне прийняте рішення – початок проблем та АЧС. Тому описувати деталі хронології подій ще по 5 нашим досліджуваним об’єктам немає сенсу.

Поки що складається враження, що хтось зацікавлений в тому, щоб кількість спалахів АЧС росла в геометричній прогресії, замість того, аби визнати офіційно факти та на законодавчому рівні прийняти низку законів, що дозволили б взяти ситуацію під контроль. Чиясь діяльність чи бездіяльність сприяє безконтрольному поширенню АЧС та втягуванню України в темряву безпросвітної міжнародної блокади. Адже країна, що має офіційний статус АЧС, позбавляється права на експорт своєї продукції зі свинини за межі країни. Крім того, неконтрольоване поширення АЧС в країні дає підстави Міжнародному Епізоотичному Бюро (МЕБ) закривати експорт будь-якої сільськогосподарської продукції, в тому числі і зерна, яке може бути переносником вірусу АЧС із дикої фауни. І цим правом можуть скористатися «конкуренти» України на міжнародній арені в сфері зернового та земельного ринку. Адже вже доведено, що на ряді господарств використання соломи в якості підстилки на свинофермах призводило до неодмінного спалаху АЧС! А це, по-суті, те саме, що скористатися пшеницею чи ячменем в якості фуражу.

От тепер-то і стає очевидним, що надвеликим транснаціональним гравцям лише на руку ситуація, коли напередодні відкриття ринку землі (команда президента обіцяє це зробити до кінця року) в Україні трапиться катастрофічне падіння ціни на аграрні активи, а з нею й на землю .

Крім того, є ще один дуже вагомий плюс для великих транснаціональних корпорацій таких як «Каргілл» від втрати свинарства українцями – це їх м’ясний бізнес-напрямок, наприклад – компанія CargillMeatSolutions. В структурі корпорації CargillMeatSolutions відповідає за дистрибуцію північно-американської телятини, свинини та індичатини. Саме дефіцит свинини може бути дуже швидко компенсований імпортом через підприємства самої корпорації.

При цьому послідовність подій, направлених на знецінення головного українського активу, може бути наступна:

1. По-перше, знищення тваринництва як основного внутрішнього споживача зерна, розвиток якого в Україні є в будь-якому випадку зайвим (Хорватський або Прибалтійський сценарії). Це твердження має місце як з огляду існування внутрішнього попиту на продукцію рослинництва, так і з огляду вільної ніші для імпорту в країну м’яса, зокрема свинини.
2. По-друге, як результат тотального скорочення поголів’я в країні – падіння внутрішнього попиту на зерно.
3. По-третє, в зв’язку з неконтрольованою ситуацією епідемії АЧС в країні МЕБ вводить ембарго на експорт українського зерна як потенційно небезпечного для країн-імпортерів
4. По-четверте, в результаті падіння внутрішнього попиту та відсутності його ззовні через ембарго, українські аграрії зазнають збитків, внаслідок чого впаде попит на землю, а відповідно і ціна.
5. По-п’яте, потрібне лише відкрити ринок землі та дати можливість формувати на неї вільну ціну, що і пообіцяв до кінця року зробити новий президент, на якого, очевидно, дуже тиснуть зарубіжні партнери.

Особливістю запропонованої адміністрацією президента земельної реформи в Україні є відкриття ринку землі саме для крупних глобальних корпорацій, чого не можна допускати з огляду на досвід інших країн. І це ще раз підтверджує інтерес крупних іноземних компаній до української землі.

Зокрема, про підготовку «Каргілла» до «земельного бою» свідчить просування компанією свого головного українського лобіста на пост Міністра АПК Івана Мірошніченко, народного депутата 8-го скликання від партії «Самопоміч». В минулому протягом багатьох років Мірошніченко І. був тісно пов'язаний з компанією «Каргілл»:

• З січня 1997 по квітень 2008р. він був віце-президентом ЗАТ «АТ Каргілл»,
• Паралельно з 2003 по квітень 2008 очолював ЗАТ «Баржова компанія» (підрозділ «АТ Каргілл»), що є українським підрозділом компанії «Каргілл».
• З 2009 був радником Міністра АПК при Януковичу пана Присяжнюка М., і після зміни міністра мав пряме відношення до Державної продовольчої зернової компанії (ДПЗКУ), відпрацьовуючи інтереси свого роботодавця – компанії «Каргілл»

Наразі в процесі вибору новим Президентом очільника Міністерства аграрної політики компанія «Каргілл» через свої глобальні заокеанські зв’язки намагається «засунути» Мірошніченка на посаду, аби очолити земельну реформу і мати прямий доступ до розподілу головного ресурсу країни. В електронному голосуванні за претендента на цю посаду так перестаралися, що «наклацали» аж на 63%! Тоді, як найближчий конкурент набрав не більше 7%.

Тепер залишається чекати і уважно спостерігати, який черговий виробник свинини «згорить» або «догорить» через черговий і нажаль прогнозований спалах АЧС. А за списком тих виробників, хто мав або має відносини з компанією «Каргілл», схоже, що можна буде робити ставки на тоталізаторі стосовно ймовірності виникнення АЧС на цих підприємствах. Отже, станом на сьогодні перелік українських виробників свинини, що залишилися працювати з компанією «Каргілл», наступний:

1. Глобинський свинокомплекс – постраждали кілька площадок, скоротили поголів’я, але ще продовжують працювати
2. Барком, спалахів АЧС ще не було, ставимо на нього!
3. Агропродсервіс – постраждав від АЧС, в результаті скоротив поголів’я втричі, продовжує працювати; найближчим часом слід очікувати чергову хвилю АЧС на підприємстві.
4. Золотонішський бекон в результаті АЧС втратив одну площадку, або 40% свого поголів’я, продовжує працювати; варто очікувати найближчим часом чергового і остаточного спалаху на другій площадці.
5. ДанФарм Україна – спалахів АЧС ще не було.
6. ПП Сігма – спалахів АЧС ще не було, але, вочевидь, варто очікувати.
7. УзинАгроінвест – спалахів АЧС ще не було.
8. Гудвелі Україна (Даноша) – спалахів АЧС ще не було.
9. Аграрна компанія 2004 – постраждала від спалаху АЧС, в результаті втратила 60% поголів’я, слід очікувати повторення ситуації протягом найближчих 3 місяців!

Є ряд підприємств, які припинили співпрацювати з «Каргілл», очевидно, або після трагедії, не маючи при цьому поголів’я (Фрідомфар Бекон), або «відчули недобре» і терміново змінили постачальника («Нива Переяславщини»).

На жаль, наразі можна констатувати, що держава не лише не демонструє будь-якої ефективності в боротьбі з АЧС в Україні, але й втратила контроль навіть за статистикою в галузі. При цьому зовнішні гравці та великі міжнародні корпорації можуть бути зацікавлені в руйнуванні аграрного (продовольчого) суверенітету України напередодні запровадження ринку землі з метою її максимального здешевлення.