Нагадаємо, у травні завершились торги на платформі ЕСЕРР, які визначали постачальника пружних скріплень за кредитні кошти, що Європейський Банк реконструкції та розвитку погодився надати Україні. Про непрозорість цих закупівель ми вже не раз писали у своїх публікаціях.
Нова гучна заява, що «до кінця року «Укрзалізниця» оснастить 316 км шляхів імпортними скріпленнями» виявилась черговою маніпуляцією в.о. директора департаменту колій та споруд «Укрзалізниці» Олександра Навори.
«Експлуатаційні випробування будуть проходити в чотирьох регіональних філіях АТ «Укрзалізниця»: Одеській, Львівській, Південно-Західній та Придніпровській залізниці, що зумовлено географічним положенням, наявністю транспортних коридорів і підвищеним вантажопотоком. Оцінку ефективності використання нових скріплень буде здійснено після пропуску ними не менше 50 млн т вантажу», – зазначив Олександр Навора, в.о. директора департаменту колій та споруд «Укрзалізниці».
Виходячи зі слів пана Навори, він, як голова тендерного комітету та члени тендерного комітету, надали перемогу компанії, продукція якої не була оцінена в повній мірі. Тобто, скріплення німецьких та швейцарських виробників не пройшли необхідних випробувань на коліях Укрзалізниці і ніхто не зможе дати гарантії їхньої працездатності. Про це відкрито заявляє Олександр Навора. Витративши близько 324 млн грн (!) на закупівлю скріплень пан Навора буде проводити експлуатаційні випробування, а вже потім давати їм оцінку. Таких масштабів корупції на одному тендері на «УЗ» досі мабуть ще не було. Бо ж відверте лобіювання певного іноземного виробника, продукція якого явно не дотягує до вимог «УЗ», аж занадто показове. Наочно це продемонстровано у Таблиці.
Також Олександр Навора продовжує свою кампанію із знищення українського виробника. Це виглядає досить дивно, адже така позиція суперечить провладній. В той час, як Президент та Прем’єр-міністр декларують сприяння українському виробництву і розвиток економіки, менеджери «УЗ» вважають за краще підтримувати саме іноземне виробництво. Та коли йде мова про дуже великі гроші, державницька позиція стає другорядною, бо під час тендеру пропозиції українських виробників були відхилені через нібито невідповідність вимогам.
Тепер трохи детальніше про фактичну прозорість та об’єктивність оцінки відповідності технічних показників скріплень, наданих учасниками, вимогам тендеру. Однією з технічних вимог до продукції є сфера застосування на ділянках колії з вантажонапруженістю більше 80 млн тонн брутто/км. На думку членів тендерного комітету, цим умовам відповідають скріплення німецького виробника «Vossloh» та польського «Plastwil», а скріплення українського підприємства «Корпорації КРТ» не відповідає. Тут важливо не забувати, що перед використанням продукції на коліях Укрзалізниці, вона має пройти експлуатаційні випробування. І це передбачено технічними вимогами щодо безпеки руху тої ж таки «Укрзалізниці». Так ось, на коліях «УЗ» не експлуатується і ніколи не експлуатувалось жодного комплекту пружного анкерного скріплення виробництва «Vossloh» чи «Plastwil», тому і сфера застосування в їхніх технічних умовах відсутня. Про те, що ці скріплення можуть застосовуватися на ділянках колії з вантажонапруженістю більше 80 млн тонн брутто/км зазначено лише в листах цих підприємств за підписом їхніх комерційних директорів. Жодних підтверджуючих актів, сертифікатів чи інших документів немає. Тобто, їм просто повірили на слово…
Натомість, український виробник надав акт експлуатаційних випробувань на ділянці колії з вантажонапруженістю 89 млн тонн брутто/км, підписаний науковими працівниками двох залізничних вузів України та представниками «Укрзалізниці», в якому зазначено, що на момент обстеження пропущений тонаж складає 107 млн тонн брутто/км і елементи скріплення здатні виконувати задані функції.
Тобто, скріплення працездатне та пройшло експлуатаційні випробування. Та чомусь експерти «УЗ» вирішили, що пустослівні листи іноземців є більш достовірними, ніж результати довготривалих випробувань. Парадокс, чи не так?
Відчувають, що «пахне смаженим», топ-менеджери «УЗ» придумали цікаву стратегію, щоб таки закупити на сотені мільйонів гривень іноземні скріплення. Як заявляє пан Навора, вони будуть на цій продукції проводити експлуатаційні випробування, що займе в часі від півроку до року, а вже тоді даватимуть оцінку ефективності закупленому скріпленню. Згідно всіх нормативних актів, які діють на «УЗ», спершу виробник за власний кошт надає продукцію для проведення експлуатаційних випробувань, а вже за результатами цих випробувань приймається рішення про подальше використання цієї продукції на коліях «УЗ». Та чи пройде експлуатаційні випробування продукція «Vossloh» - немає жодних гарантій. У 2011 – 2012 роках дещо інші скріплення цього виробника вже проходили випробовування на шляхах «УЗ», але, на жаль, безуспішно. Тоді «Vossloh» надавало свою продукцію для проведення експлуатаційних випробувань безкоштовно. Цього ж разу цей експеримент коштуватиме «УЗ» близько 324 млн грн. Та коли справа стосується десятків мільйонів «зелених» на всі правили закриваються очі. Але шила в мішку не сховаєш. Антикорупційні органи не настільки сліпі, як менеджери «УЗ». Тому чергового корупційного скандалу АТ «Укрзалізниця» вже на міжнародному рівні в цій справі, мабуть, таки не уникнути.
Тож такими впевненими кроками керівництво «УЗ» перетворює українців на піддослідних кроликів, а залізничні шляхи України на майданчик для відмивання іноземної валюти. І все це відбувається за гроші самих українців. Бо ж кошти позичені і відсотки за взяті кредити АТ «Укрзалізниця» оплачує вже. А бере їх, звісно, із наших кишень.