Перш ніж розповісти, чому навколо Микільської Слобідки киплять неабиякі протистояння, звернемося до історії. Микільська Слобідка – місцевість у Києві, відома історикам з XV століття. Колись ці території належали монастирю, потім довгий час тут знаходилося зубожіле поселення.
Розвиток Слобідки був неможливим без мостів, і у ХХ столітті, коли широкі і міцні мости стали зшивати два береги Дніпра, Микільська Слобідка стала привабливою для життя. Перші житлові масиви з'явилися тут у 70-ті роки минулого століття. З кожним роком будинків ставало все більше, а Слобідка ще більше розширювалася. Близькість до Дніпра зробила район цікавим для розвитку, що, ясна справа, не сподобалося місцевим жителям.
У 2015 році боротьбу за Микільську Слобідку взяв у свої руки виходець з Бердичева Анатолій Шаповал. Активіст з блоку Юлії Тимошенко підійшов до справи професійно: створив ГО “Микільська слобідка”, і вже у жовтні того ж року, на хвилі протестів, потрапив до Київради.
З тих пір Шаповал став “головним борцем” за Микільську Слободку. Під його керівництвом проходять мітинги, протести та навіть бійки з будівельниками. Цікавий збіг, але саме за 5 років перебування захисника Микільської Слобідки в кріслі депутата Київради почалася її активна забудова.
.png)
Фото: Микільська Слобідка на знімках з космосу. Зліва - у 2015 році, а праворуч - 2019 рік. У 2015 році берегова лінія не забудована. На знімку 2019 року - два повноцінних житлових масиви і бетонування берегу (ділянки виділені червоним).
До приходу Шаповала до влади, практично вся прибережна територія житлового масиву була вільна. За 5 років його "боротьби" щороку з'являлися нові "свічки". Збіг?
Чого хочуть активісти, і чому в них не виходить
Сьогодні головні борці за Микільську Слобідку – ГО “Микільська слобідка” і ГО “Лівий берег Дніпра”. Нібито, ці організації стоять на принципах еко-активізму та виступають за ревіталізацію річок, розширення зелених зон, створення комфортного міста, і звичайно ж проти забудови берегової лінії.
У питанні "не дамо будувати біля берега" активісти категоричні. Проте, за дивним збігом, саме коли депутат Анатолій Шаповал пройшов до Київради від "Батьківщини", та активізувалася діяльність двох громадських організацій, девелопери брати Дроботи (яких свого часу також тісно пов'язували з політичною діяльністю Юлії Тимошенко), почали активно забудовувати берег Микільської Слобідки житловим масивом на 11 новобудов заввишки більш ніж 25 поверхів, за адресою Євгена Маланюка, 101. Знову збіг?
Зафіксуємо:
Фото: Так змінювалася берегова лінія Микільської Слобідки, поки її головний захисник сидів в депутатському кріслі, захищаючи берег Дніпра від забудовників.
Як бачимо, за місяць до місцевих виборів будівництво тільки починалося. Та з приходом Шаповала в київську владу не тільки не припинилося, але і розгорнулося на повну силу – на самій береговій лінії усього за 5 років з'явився новий житловий масив з тисячами квартир у новобудовах. Цей комплекс продовжують зводити без жодних дозвільних документів! Але активісти ніби не помічають будівництва. Ще один збіг?
Активна забудова набережної Слобідки почалася у 2015 році. Зараз на її північній частині ЖК "Русанівська гавань" та ЖК “Євгена Маланюка, 101”, а далі пустир, на якому повинен з'явитися ЖК "Sundance", і на півдні, біля мосту Метро, ЖК "Сонячна рів'єра".
Аналогічна ситуація і з будівництвом на іншій ділянці берегової лінії. З протилежного боку від "Русанівської гавані" побудовані дві свічки "Сонячної Рив'єри". Їх будівництво також припало на каденцію Шаповала в Київраді.
.png)
Фото: Порівняння "Сонячної Рив'єри" в 2015 і 2019 роках. Ліс перетворився на будмайданчик.
Логічним залишається питання: де ж боротьба проти забудови? Нескладно здогадатися, що п'ять років протистоянь за екологію і проти забудови берегової лінії мають, м'яко кажучи, не дуже вражаючий результат.
Що вибороли захисники Микільської Слобідки?
У читача на цьому моменті може скластися враження, що вся діяльність захисників Микільської Слобідки ні що інше, як політичний піар. Це не зовсім так. Давайте проаналізуємо і позитивну діяльність Шаповала та компанії у боротьбі за збереження первозданного вигляду берега Дніпра. І так, на сучасному знімку виділені дві ділянки. Червоним - та, що активно забудовувалася останні 5 років. Зеленим - та, за збереження якої всі ці роки боролися активісти.
Фото: Червоним виділена ділянка, яку почали забудовуватися 5 років тому, і яку "не помічали". Зеленим - ділянка, за яку нібито ведеться боротьба.
Як то кажуть, результат очевидний. Захисники Микільської Слобідки відчайдушно борються за маленький клаптик землі в 10 разів менший за сусідні та проти створення на цій території трьох 27-поверхових будинків. Таких самих, як на північ, або на південь від них.
Фото: Червоним виділені ділянки біля берега, які вже забудували Зеленим - ділянку, що вдалося "відвоювати”.
Якщо спробувати розібратися в історії протесту за цю ділянку, стане зрозумілою уся абсурдність ситуації. Свого часу, як і інші ділянки на Слобідці, цю було віддано під забудову. При каденції Шаповала, під натиском активістів, Київрада відмовилася продовжувати договір оренди із забудовником і тоді той пішов до суду.
Суд виніс рішення на користь забудовника, що цілком очевидно, і тепер у активістів є привід для нового етапу "боротьби".
А що місцеві жителі?
Не так давно в мережі з'явилося розслідування про діяльність Шаповала і компанії https://cutt.ly/DgE4f4E. Журналісти в тому числі поспілкувалися і з місцевими активістами. Якщо позиція Шаповала мало цікава (стандартні "не можна будувати на береговій лінії"), то думки мешканців куди цікавіші. Активна соратниця Шаповала Олена Медведенко повідомила журналістам, що виявляється, ігнорування скандальної забудови на вул. Євгена Маланюка, 101, в 40 метрах від Русановської протоки, було не через те, що до неї причетні партійні побратими Шаповала брати Дроботи, а тому, що там раніше був цегельний завод. Решта активних протестувальників-микільців вважають, що до інших будівництв у них "просто не доходять руки".
Як би там не було, залишається побажати місцевим жителям, щоб вони добре розібралися в ситуації та не були лише інструментом сили у чиїсь брудній політичній грі. А ми будемо стежити за розвитком подій.