На жаль, ми відстаємо від деяких своїх сусідів. І, швидше всього, у цьому році не зможемо вийти на докризові показники. Висока інфляція стала ще одним неприємним українським симптомом. Здається, що уряд й сам не знає, що потрібно робити аби прискорити економічний ріст та зупинити інфляційну спіраль.
Економіка, яка не поспішає одужувати
Пандемія COVID-19 боляче вдарила по українській економіці. У 2020 році ВВП України впав на 4%. Період поступового зростання, який тривав з 2016 року, завершився. Але минулий рік був важким не тільки для нас. Від локдауну постраждали усі держави світу. ВВП Польщі у 2020 році впав на 2,8%, Росії – на 3,1%, Литви – на 1,3%, Чехії – на 5,6%, Молдови – на 7%, США – на 3,5%, Німеччини – на 5%, Великобританії – на 9,9%, Італії – на 8,9%.
На фоні світової економічної кризи обвал української економіки був відчутним, але точно не рекордним. Причина для тривоги полягає в іншому. Ми надто повільно відновлюємося після коронавірусного шоку на тлі дуже сприятливої кон’юнктури на світових ринках для українських товарів. А враховуючи те, що нам ще потрібно наздоганяти Польщу та інші країни Європи, це нікуди не годиться.
У першому кварталі цього року українська економіка впала ще на 2%. У той же час у Польщі та Росії падіння сповільнилося до менше як 1%. У США вже розпочався економічний ріст. Економіка Естонії показала плюс на 5,4%. А Китай взагалі підскочив на 18%.
Другий квартал 2021 року приніс українській економіці довгоочікуваний ріст на 5,4% у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року. На перший погляд, непогано. Але пригадаймо, що було у другому кварталі 2020 року? Тотальний локдаун і масове закриття підприємств. Не дуже хороша база для порівняння.
У той же час у квітні – червні економіка Польщі виросла на 10,9%, Росії – на 10,1%, США – на 12,2%, Литви – на 8,6%. ВВП ЄС у другому кварталі показав приріст на 13,8%. Вже зараз можна стверджувати, що серед країн Європи Польща, країни Прибалтики та Швеція повністю одужали від коронавірусної економічної кризи. На жаль, цього не можна сказати про нашу державу. За перше півріччя українська економіка виросла лише на 1,7%.
Повільне економічне відновлення в Україні змушує НБУ вже кілька раз знижувати прогнози ВВП у 2021 році. Спочатку у Нацбанку були переконані, що українська економіка зросте на 4,2% у порівнянні з 2020 роком Тепер там вважають цю цифру нереальною. Прогноз НБУ по другому кварталу щодо росту на 8,7% виявився теж надто оптимістичним.
Українська промисловість хоч і 5 місяців поспіль демонструє позитивну динаміку, але вона не дуже переконлива. За січень – липень 2021 року промислове виробництво виросло на 1,8%. А у липні – лише на 0,2%.
Ситуацію рятують кілька галузей. Металургійне виробництво прискорило зростання до 8,4%, виробництво гумових і пластмасових виробів зросло на 9,9%, машинобудування - на 3,8%, виробництво меблів, ремонт і монтаж машин та устаткування - на 2%.
Незалежні експерти теж занепокоєні повільним одужанням нашої економічної системи. Інвестиційна компанія Dragon Capital погіршила прогноз зростання української економіки в 2021 році з 4,6% до 3,5% через неочікувано гірші, ніж очікувалося, попередні дані ВВП у другому кварталі цього року. А аналітики Morgan Stanley знизили оцінку зростання ВВП України в 2021 році до 3,4% проти прогнозованих раніше 4,5% Є великі сумніви, що нам вдасться хоча б обнулити минулорічне падіння. Що вже й казати про більш амбітні цілі!
Інфляційна бомба
Пересічний українець не надто переймається темпами росту чи падіння ВВП. Його більше турбує реальне життя. Рівень цін для більшості людей – один з основних індикаторів оцінки стану економіки та власного добробуту. За останній рік–півтора ми стали свідками значного подорожчання багатьох видів товарів та послуг. Таких темпів інфляції не було вже давно.
За підсумками липня 2021 року ціни у річному вимірі в Україні виросли на 10,2%. Але це лише суха офіційна статистика. Більш відчутною вона стає, коли українці купують продукти, ліки, платять за комуналку, проїзд та отримують різні послуги. У серпні Держстат назвав продукти, які подорожчали найбільше. Серед них: морква – на 195%, буряк – на 180%, цибуля на 124%, капуста – на 52%. За останній рік вартість соняшникової олії зросла на 79%, цукру на 83%, хліба на 16%. Ціна природного газу піднялася на 164%, електроенергії на 36%, опалення та гарячої води – на 14%. Вартість пального додала ще третину. Подорожчали освітні та медичні послуги, а також піднялися ціни на проїзд у громадському транспорті. Дорожчає навіть нерухомість, що трохи нетипово на тлі економічної кризи. У Києві ціна квадратного метра в новобудовах за рік піднялася на 30%. Інфляційна хвиля потужним валом накрила Україну.
Заради справедливості варто зазначити: не лише Україна страждає від високої інфляції. Ріст цін вище прогнозу спостерігається по всьому світу. І навіть б’є 10-річні рекорди. Але якщо у країнах єврозони річна інфляція прискорилася до 3%, у США і у Польщі – до 5,4%, то в нас перевищила двозначний показник. Таким чином, повільніше відновлення економіки України поєднується з більш відчутним ростом цін.
Однією з причин тотального подорожчання, крім об’єктивних факторів і вартості енергоносіїв, є незграбна монетарна політика влади. В умовах кризи та проблем з наповненням бюджету рішення надрукувати трохи гривні надто спокусливе, щоб перед ним встояти. У 2020 році грошова маса в Україні збільшилася на 28,7%. З серпня 2020 по серпень 2021 року зростання становило 15,5%. На 1 січня 2020 року грошова маса у гривні в Україні становила 1 трлн 435 млрд. А на початок серпня цього року – 1 трлн 921 млрд гривень. Надруковані гроші, які не підкріплені ростом економіки, перетворилися у пальне для росту цін.
Безпорадність уряду
Уряд Дениса Шмигаля виглядає радше статистом і дуже кволо реагує на процеси в економіці. Основна надія Кабміну – сподівання на те, що відродження світової економіки потягне за собою українську. Зросте внутрішній попит та споживання. Хороший врожай зернових, який прогнозують на рівні 80 млн тонн, та іншої української сільгосппродукції поповнить валютні резерви та бюджет. А ще у Дениса Шмигаля радіють хорошим цінам на сировину, зокрема на залізну руду та продукцію гірничо-металургійного комплексу. Але чи є у цьому всьому якась заслуга уряду? Відверто кажучи – ніякої.
Пов’язувати економічне відновлення з ситуацією на світових ринках – невдячна справа. Україна не раз опікалася через подібні ілюзії. Ось і зараз, після цінового ралі, тренд на подорожчання сировини припинився. У травні залізна руда вартувала 233 долари, а на початку вересня – 143 долари за тонну. Це сумна новина для України. Бо у нас експорт руди і сталі у першому півріччі становив 36% від усього експорту. За перші 6 місяців українські підприємства отримали від експорту залізної руди та сталі – $10,7 млрд, що на $4,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2020 року.
Є певні сподівання на продукцію аграрного сектору. Однак, по багатьох позиціях там також намічається тенденція зниження цін. У тому числі на кукурудзу та соняшникову олію.
Приклад інших країн, які побудували заможне суспільство, підтверджує неспроможність переважно сировинної орієнтації економіки. Україні терміново потрібно нарощувати частку продукції з високою доданою вартістю. І переходити замість експорту сировини та напівфабрикатів до експорту готових товарів. Але наші урядовці все сподіваються на економічне диво, яке впаде наче сніг на голову.
Крім економічної прокрастинації, в уряді Шмигаля панує філософсько-споглядальницький підхід до росту цін. Наразі невідомо, коли Україні вдасться збити високі темпи інфляції. Попереду опалювальний сезон. А вартість газу на ринках Європи сягнула 670 доларів. З початку року ціна зросла більш як у 2 рази. Електроенергія для непобутових споживачів також дорожчає. Якоїсь чіткої відповіді уряду на ці виклики ми не бачимо. Таке враження, що він постійно реагує із запізненням. Можливо, потрібно робити якісь кадрові висновки?