За переказами, коли жителі Вавилона завоювали Єрусалим, у в числі полонених були Ананій, Данила, Мисаїл та Азарій.
Навуходоносор, цар Вавилона, вирішив ввести їх в свій двір, оскільки хлопці були дуже здібними. Зокрема, цар планував навчити юнаків наукам. Для цього він оточив отроків розкішшю і достатком. Однак юнаки відмовлялися від надмірностей, вели весь цей час скромний і аскетичний спосіб життя. Саме за це Господь подарував їм мудрість. Одного разу Навуходоносор вирішив звести велетенську статую, подібну йому, якій би народ поклонявся. Юнаки відмовилися зробити це, за що цар наказав їх стратити. Однак вони залишилися неушкодженими, і після цього правитель перейнявся повагою до послідовників віри.
У день Данила, 30 грудня, дівчата намагалися отримати від святого хоча б трохи передбачень. Для цього писали імена трьох його послідовників на лаврових листки й клали під подушку. Вірили, що вночі присниться майбутній наречений.
У церквах 30 грудня зазвичай проходили не тільки служби, але і спеціальні театралізовані вистави, які ілюстрували історію про чотирьох юнаків і Навуходоносора.
Уночі, 30 грудня, селяни розводили великі вогнища, щоб прогнати зиму. Також звертали увагу на природні явища і за такими прикметами намагалися передбачити, який буде прогноз на найближчі дні і місяці.