Ярослав Гадзало: У найближчій перспективі Україна отримуватиме до 100 млн тонн зерна валового збору

У Білоцерківському районі на Київщині 8 вересня відбулося виїзне засідання Президії НААН України. Науковці обговорили інноваційні підходи при селекції високопродуктивних гібридів кукурудзи. У заході взяли участь члени президії НААН, директори установ, керівники профільних регіональних департаментів та провідні вчені, інформують в Академії, повідомляється на сайті НААН України.

В межах виїзного засідання учасники події також відвідали демонстраційний полігон кукурудзи та розсадник випробування гібридів кукурудзи.

«На дослідних ділянках висіяні 94 гібриди кукурудзи, з них близько 60 – розробки науковців з Дніпровського інституту. Ми зібрали тут учених, виробничників, в тому числі представників іноземних агрокомпаній, які працюють на ринку кукурудзи в Україні, і бачимо, як селекція рухається в напрямку стійкості сортів до спеки, посухи, хвороб і шкідників, – зазначив президент НААНУ Ярослав Гадзало.

Він наголосив, що головним критерієм селекції наразі є продуктивність сортів: багато гібридів дають вже по 14-16 тонн сухого зерна з гектара. А окремі сорти, які наразі проходять випробування у Держсортслужбі – навіть до 18-20 тонн.

«Близько 70% зернових в Україні є результатом селекції НААН. Завдяки плідній селекційній роботі, державі вдається кожні 20 років подвоїти обсяги врожаїв. З урахуванням останніх тенденцій продуктивності, у найближчій перспективі Україна може отримати вже не 80 млн тонн валового збору, а вже близько 90 чи навіть 100 млн тонн», – підкреслив Ярослав Михайлович.

Загалом за останні 10 років науковці, що працюють в установах НААН селекціонували понад пів тисячі сортів і гібридів зернових культур.

Попри наявні проблеми з бюджетним і приватним фінансуванням, Національна академія аграрних наук України набула заслужений авторитет у галузі селекції на міжнародному рівні. Розроблені науковцями НААН гібриди широко представлені у світі, а насіння постачають на експорт до багатьох країн Європи та колишнього СНД. 

Крім того, у НААН роблять акцент на розвитку соргових культур, які можна вирощувати в посушливих умовах степової зони. Вони забезпечують врожайність на рівні 10 тонн, а цукрові сорти можна застосовувати у харчовій промисловост для виробництва спирту.

У найближчих планах керівництва Національної академії наук України – подальше просування продуктів селекції на світові ринки, розвиток нових напрямків і збереження вже напрацьованих лідерських позицій.