Говорячи про нинішнє загальмовування співпраці між Україною та МВФ, слід згадати, що спочатку Фонд зупинив кредитування нашої країни, і цілий рік не було жодних фінансових вливань.
Потім, у вересні 2016 року, МВФ видав Києву незначну суму — 1,7 мільярдів доларів. Потім зменшив очікувану суму нового траншу до 1 мільярда доларів. А потім цей 1 мільярд обіцяли нам то в листопаді минулого року, то в грудні, то в січні... Очевидна тенденція по згортанню Фондом відносин із Україною.
Причинами є розкриття корупційних схем і корупційних відносин всередині української влади. А це означає, що жодні кредити і допомоги не впливають на економічну ситуацію в Україні і не доходять до конкретних заходів, які б давали зростання економіки, вихід із кризи та стабільність.
Крім того, корупційна система розквітає, в ній задіяні і депутати, і можновладці. Е-декларації та інші історії стали шоком для західного світу та світових політиків. МВФ — не самостійна організація.
Головними утримувачами акцій МВФ та Світового банку є країни «Великої сімки». Тобто загальнополітична ситуація навколо України, ставлення до української влади, погіршення стосунків із західним світом, прихід до влади в Америці Дональда Трампа — все це позначається на заморожуванні, відтягуванні, відкладанні рішення МВФ щодо наступного кредиту Україні.
Не думаю, що в найближчий перспективі МВФ матиме з нами високі фінансові відносини чи реалізовуватиме спільно з Києвом якісь програми. Оскільки підприємства, які знаходяться на окупованій території, не включаються в розрахунки ВВП та валютні надходження, то у МВФ виникає запитання— які ж тоді реальні показники, якою ж тоді є реальна статистика української економіки?
Сам Фонд пояснив відкладання співпраці з Україною, назвавши таку причину як недостовірність інформації по Донбасу. Наші урядовці заявили, що це відбувається через блокаду окупованих територій, припинення торгівлі та транспортування, і що все це призведе до втрати валюти, падіння виробництва і бюджетних доходів.
А, оскільки підприємства, які знаходяться на окупованій території, не включаються в розрахунки ВВП та валютні надходження, то у МВФ виникає запитання— які ж тоді реальні показники, якою ж тоді є реальна статистика української економіки? Тому Фонд взяв паузу, аби вивчити ситуацію і все проаналізувати, щоб статистичні показники, які надає Україна, не були абсолютно відірваними від життя.
Тож формальна причина така, а реальна — погіршення відносин із нинішнім українським істеблішментом. Чим відсутність грошей загрожує Україні? 1 мільярд доларів практично ні на що не впливає. Ці гроші пішли б на окремі потреби: частково — на поповнення резервів, частково — на повернення раніше отриманих кредитів. Також вже прийшов час поступового повернення грошей Києвом самому МВФ.
Тобто, ми ще не вибрали 17 мільярдів доларів передбачених кредитів — ми отримали приблизно 7 мільярдів, а вже прийшов час повертати борги. Тож фактично сьогодні програма співпраці з МВФ згорнута, і сподіватися на нові валютні надходження і їх використання для широких потреб, а не тільки для поповнення резервів (хоч би при цьому стабільність гривні була!) не доводиться, тому що 1 мільярд доларів не виправляє ситуацію і не рятує Україну від можливої девальвації та інфляції.
У нас розвалений бюджет, погана грошово-кредитна і фінансова ситуація всередині України — все це набагато серйозніше негативно впливає на фінансову стабільність, ніж 1 мільярд неотриманих від МВФ грошей.
Хоча влада і експерти, які працюють на неї, будуть зараз все валити на інших, пояснюючи всі проблеми української економіки блокадою, семенченками і парасюками (це вже почалося, нам уже говорять, що крах у країні — через блокаду ОРДЛО), але насправді це не так. Крах фінансової системи спричинений саме неефективним внутрішнім регулюванням та фінансовим управлінням, розкраданнями коштів і захопленнями банків.